1) Звернення стягнення на пакет акцій банку за боргами російської федерації (Постанова КГС ВС від 20.07.2022 у справі № 910/4210/20).
– Державній корпорації розвитку “Внєшекономбанк” (далі –ДКР “ВЕБ.РФ”) належав пакет акцій (99,7726%) ПАТ “Промінвестбанк” (далі – банк). На це майно було звернуто стягнення за боргами російської федерації, яка є власником 100% акцій ДКР “ВЕБ.РФ”.
– На момент звернення стягнення на акції банку у виконавчому провадженні російська федерація була лише опосередкованим власником таких акцій.
– ВС частково погодився з доводами ДКР “ВЕБ.РФ” про те, що власником акцій банку у значенні положень ст.ст. 316-318 ЦК України є саме ДКР “ВЕБ.РФ”, тоді як російська федерація є власником істотної участі у банку (опосередкованим власником акцій банку), який здійснює вирішальний контроль над банком.
– ВС погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що якщо юридична особа фактично виконує функції державного органу, на майно, формально належне такій юридичній особі, може бути звернене стягнення за боргами держави.
– ДКР “ВЕБ.РФ” як позивач, добровільно звернулася з позовом до українського суду про захист прав та/або законних інтересів. Таке звернення означає добровільну відмову від судового імунітету у цій справі.
2) Кворум загальних зборів ТОВ (Постанова КГС ВС від 16.02.2022 у справі № 922/1122/21).
– Після закінчення річного строку, встановленого п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон), пріоритет статуту над Законом автоматично припиняється і положення статутів, які не відповідають вказаному Закону, не застосовуються. Натомість застосовуються норми Закону.
– Хоча Закон і не містить прямої заборони встановлювати відсоток голосів учасників, за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними, це не означає, що статут товариства, який містить положення про кворум, не суперечить Закону.
3) Переважне право на придбання частки у статутному капіталі ТОВ у разі звернення стягнення на частку учасника товариства (Постанова КГС ВС від 14.06.2022 у справі № 904/4790/20).
– Договір про передачу майна (майнових прав) від боржника стягувачу в рахунок погашення боргу, укладеного відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», за своє природою не є безоплатним, оскільки стягувач за згодою сторін набуває майно за ціною, що підлягає стягненню з боржника у порядку виконавчого провадження.
– Позиція ВС – учасники товариства мають переважне право на придбання частки не лише при укладенні договору купівлі-продажу, а й у разі звернення стягнення на частку учасника товариства (у випадку продажу майна через процедуру виконавчого провадження).
4) Укладення договору дарування частки з метою уникнення відповідальності за своїми зобов’язаннями (Постанова КГС ВС від 08.06.2022 у справі № 912/574/21).
– Позивач стверджує, що свідомо бажав відступити свою частку в кооперативі з метою уникнення накладення на неї арешту та звернення стягнення на неї особою, перед якою у позивача є зобов’язання.
– Суд зауважив, що такі правочини є нікчемними для уникнення відповідальності.
– Укладання договору дарування з метою уникнення відповідальності за своїми зобов’язаннями не є тією обставиною, з якою законодавство України пов’язує можливість визнання недійсним укладеного договору з підстав його укладення під впливом тяжкої обставини.
5) Стягнення збитків (упущеної вигоди), заподіяних юридичній особі її посадовою особою (Постанова КГС ВС від 25.10.2022 у справі № 918/1131/20).
– У справі мова йде про відповідальність директора товариства за неналежне виконання ним своїх обов’язків, внаслідок чого були спричинені збитки діяльності товариства.
– Дострокове розірвання директором ТОВ договорів оренди з подальшим, на наступний день, їх переоформленням на фермерське господарство, керівником та засновником якого він був, слід вважати протиправними діями, що проявилися в усвідомленому неналежному та недобросовісному виконанні службових обов’язків, всупереч інтересам та основній меті діяльності ТОВ без дотримання меж нормального господарювання та керування товариством.
– Виключно економічна експертиза не може бути достатнім та достовірним доказом понесених (заявлених) позивачем збитків у формі упущеної вигоди.
– Судом встановлено і доведено порушення діяльності керівника до ТОВ, але позивач не довів точний розмір збитків, тобто, не довів обставин того, що впродовж часу, що він ніс збитки, ним вживалися дії для зменшення їх розміру, факти вжиття заходів щодо одержання неотриманих доходів.
Якщо у вас є питання по цій темі, готові надати вам консультацію. За детальною інформацією звертайтесь за контактами зазначеними нижче.
З повагою,
команда Crowe Mikhailenko
+38 063 466 8242
