З 1 липня 2026 року для суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю бензинами, починає діяти вимога Закону України “Про альтернативні види палива” щодо обов’язкового вмісту рідкого біопалива (біокомпонентів) у бензинах. Загальне правило передбачає, що бензини, які відпускаються через місця оптової та роздрібної торгівлі, повинні містити не менше 7% біоетанолу (за окремими винятками, визначеними законом, зокрема для бензинів з октановим числом 98 і вище та окремих спеціальних поставок).
Контроль за дотриманням цих вимог здійснюватиме Державна екологічна інспекція України, яка наділена повноваженнями проводити відповідні перевірки суб’єктів господарювання.
Об’єктами перевірок стануть автозаправні станції, місця оптової торгівлі пальним, нафтобази та інші об’єкти, з яких здійснюється відпуск автомобільних бензинів споживачам або іншим суб’єктам господарювання.
Під час перевірок інспектори перевірятимуть відповідність бензинів установленій нормативній частці біоетанолу, а також наявність документів, що підтверджують походження та характеристики пального. Найбільш ймовірно, що у разі виявлення порушення уповноважена посадова особа складатиме протокол за формою, затвердженою наказом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 3 березня 2026 року № 3644. Саме цей протокол стане юридичною підставою для прийняття рішення про накладення штрафу, яке має бути винесене протягом десяти днів. Надалі таке рішення може бути оскаржене суб’єктом господарювання виключно в судовому порядку.
Ст. 14 цього Закону визначено, що за відпуск бензину без нормативно визначеної обов’язкової частки біоетанолу передбачено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 7 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а тобто 23 296 грн, за кожні 1 000 літрів реалізованого бензину, але не менше 60 прожиткових мінімумів, що у 2026 році становить 199 680 грн.
Якщо змішування бензину з біоетанолом фактично здійснюється самим суб’єктом господарювання, така діяльність повинна здійснюватися за наявності відповідної ліцензії на виробництво пального. Провадження такої діяльності без необхідної ліцензії тягне застосування фінансових санкцій відповідно до законодавства про державне регулювання виробництва та обігу пального. А саме, пунктом 5 ч. 2 ст. 73 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” передбачено застосування штрафу у розмірі 165 мінімальних заробітних плат, що при конвертації у 2026 році означає 1 426 755 грн.
Водночас Закон встановлює відповідальність не за кожне порушення. Зокрема, штраф наприклад не передбачено за недотримання вимоги щодо потрібної місткості (не менше 1500 кубічних метрів), якщо йдеться про технічні параметри об’єктів зберігання чи змішування. Окрему відповідальність Закон встановлює лише за відпуск бензину без обов’язкової частки біоетанолу та за неподання або несвоєчасне подання інформації про вміст біокомпонентів визначеними суб’єктами.
Крім цього, виробники та суб’єкти оптової торгівлі пальним, щороку, починаючи з 2026 року, не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, зобов’язані подавати адміністратору обліку інформацію про фактичний вміст біокомпонентів у реалізованих обсягах бензину та про відповідність цих біокомпонентів критеріям сталості (ст. 71 ЗУ «Про альтернативні види палива»).
Отже, бізнесу доцільно вже зараз перевірити відповідність пального новим вимогам, переглянути договірні відносини з постачальниками, забезпечити належне документальне підтвердження характеристик бензину, оцінити необхідність отримання ліцензії на змішування та налагодити своєчасне подання обов’язкової звітності. Це дозволить мінімізувати ризик перевірок, фінансових санкцій та судових спорів після набрання новими вимогами чинності.
Нові вимоги до вмісту біоетанолу в бензинах створюють для бізнесу додаткові регуляторні та податкові ризики. Експерти практики внутрішнього оподаткування Crowe Mikhailenko допоможуть оцінити готовність компанії до нових правил, проаналізувати податкові наслідки, перевірити договірні та документальні аспекти роботи з пальним, а також розробити практичні рішення для мінімізації ризиків під час перевірок.
и
