«Новий» підхід боротьби з «фіктивним» операціями: податкова звертається до суду з позовами про визнання недійсними (нікчемними) договорів платників податків з підстав нереальності операцій через «нестиковки» в документах
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року у справі № 340/3267/20 : стосувалось визнання договору таким, що суперечить публічному порядку і стягнення у дохід бюджету безпідставно сплачених за договором коштів.
Ключові умови:
- позов поданий протягом 3 місяців з моменту реєстрації податкових накладних в безтоварних операціях;
- транспортний засіб не міг помістити кількості пачок сигарет, яка зазначена у кожній товарно-транспортній накладній;
- перевізник не з`явився до суду для допиту в якості свідка.
- отриманий товар фізично не міг зберігатися в приміщенні покупця, до якого товар доставлявся згідно ТТН;
Верховний Суд на стороні платників податків у питаннях оцінки реальності операцій із зерном
Висновки про способи доведення реальності операцій таких операцій у Постанові КАС від 24 травня 2023 року по справі №300/6609/21: невідповідності між датою оформлення акта надання послуг зберігача, податкової накладної та дати складання й погашення квитанції на зерно не впливають на оцінку реальності господарської операції.
Актом надання послуг зафіксовано надання послуг зерновим складом з документального оформлення складських документів і саме у зв`язку з даною операцією створено податкову накладну, а документальне оформлення не обов`язково мало збігатися в часі з наданими послугами; в акті надання послуг зазначено, що він складений на підставі Договору зберігання, що дає можливість ідентифікувати господарську операцію.
Системні недоліки в оформленні документів на транспортування – логічний висновок про фіктивність операцій. Постанова КАС від 31 травня 2023 року по справі № 320/5108/20
Одне лише посилання на відсутність у платника ПДВ документів, на перевезення придбаного товару, чи недоліки їх заповнення не може бути достатньою підставою для позбавлення платника права на податковий кредит, якщо обставини у справі не викликають сумніву в тому, що поставка товару відбулася. Однак, за іншого складу обставин у справі відсутність товарно-транспортних накладних або суттєві недоліки у їх оформленні, як документа, що супроводжує вантаж при транспортуванні, може свідчити проти факту поставки товару/надання послуг перевезення як підстави для збільшення суми податкового кредиту.
А також, зверніть увагу, що формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентом з огляду на відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та не відповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних; епізодичну або обмежену терміном, на який припадають дати виписування документів на операцію з постачання, фінансову та податкову звітність контрагента, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов`язань, відсутність контрагента за місцезнаходженням.
Ретроспективне застосування Закону № 2876-ІХ до зменшення розміру штрафів за порушення граничного строку для реєстрації податкових накладних – за датою накладення штрафу, а не вчинення порушень
Судом встановлено, що відповідачем сума штрафу за порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахована згідно положень пункту 120-1.1 статті 120 ПК України.
Разом з тим, виходячи з приписів п. 11 підрозділу 10 розділу ХІХ “Перехідні положення” ПК України, відповідач при визначені розміру штрафу повинен був керуватися саме нормами Закону № 2876 -ІХ.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про неправомірність розрахунку суми штрафу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 08.02.2023 №0015340408, що в свою чергу свідчить про його невідповідність критеріям, визначеним частини 2 статті 2 КАС України.
Такі висновки зазначив Вінницький окружний адміністративний суд в рішенні від 25 травня 2023 р. по справі №120/3884/23.
Перевезення врожаю – частина виробничих витрат агровиробника
Висновок податкової, що підприємством використані кошти зі спецрахунку ПДВ не за цільовим призначенням на оплату послуг з перевезення зерна з поля на тік.
П. 209.2 ПКУ та п.3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, встановлено виключно цільовий характер використання сум податку на додану вартість: такі кошти сільськогосподарські підприємства можуть використовувати лише для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.
Автомобільний транспорт – це частина виробничої інфраструктури аграрного сектору економіки, а отже, у даному випадку, за встановлених обставин справи, перевезення врожаю з поля в рамках господарської діяльності ТОВ «Зборівські Лани» – це частина збирання врожаю, яку не можна відокремити і розглядати як окрему послугу з перевезення.
Висновок у постанові КАС 19 травня 2023 року по справі №819/1406/16.
Перекваліфікація безповоротної фінансової допомоги власнику підприємства у зменшення капіталу. Висновок про незаконність таких дій податкової у постанові КАС від 30 травня 2023 року по справі №580/3758/19
Тож, для вилучення власного капіталу або зменшення власного капіталу та/або виплати дивідендів має бути наявне Протокольне рішення власника платника податку, яке відсутнє на момент укладення договорів безповоротної фінансової допомоги.
Сума безповоротної фінансової допомоги у надавача включається до складу витрат звітного періоду, а у одержувача – до складу доходів. У цьому випадку, витрати класифікуються як інші витрати операційної діяльності і відображуються на рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».
Строки звернення податкової за накладенням адміністративного арешту: зміни правових позицій ВС. Постанова КАС від 13 червня 2023 року у справі № 320/11733/22
Відповідно до ч.2 ст.283 КАС України заява про визнання обґрунтованим адміністративного арешту подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Відповідно до приписів статті 283 КАС України податковим органом заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі (частина друга). Такою обставиною в цьому випадку є дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.
Роз’яснення ДПС про вимоги до підтвердження реальності транспортно-експедиційних послуг
До первинних документів на підтвердження надання транспортно-експедиторських послуг згідно з договором транспортного експедирування належать:
- товарно-транспортні накладні,
- документи, видані третіми особами у разі їх залучення експедитором до виконання послуг за договором транспортного експедирування (перевезення, страхування, митний брокер, тощо),
- акти виконаних робіт,
- платіжні документи, які відповідають вимогам закону, розкривають зміст та обсяг господарської операції.
Ознаки нереальності (на думку податкової):
– відсутність в актах виконаних робіт змісту та обсягу господарської операції, одиниці її виміру, деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строків виконання та результатів здійснених заходів;
– відсутність даних щодо порядку розрахунку ціни за надані послуги, тарифу за кілометр тощо;
– відсутність у вказаних ФОП трудових ресурсів та транспортних засобів та інші.
Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування показників податкової звітності, зокрема, податку на прибуток.
Законопроект №8401. Що відбулося і чого чекати?
Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану № 8401 від 31.01.2023 – пройшов перше читання. Обговорюються “косметичні” правки щодо:
- Перехід зі спеціального режиму “2%” на ставку, з якої перейшов (для новостворених з ЄП2% – на “5%”) з 1 липня 2023 переноситься попередньо на 1 серпня 2023, а скоріше до кінця року.
- Відновлення планових перевірок з щомісячними змінами планів перевірок.
- Мораторій на перевірки на територіях, що знаходяться/лись в тимчасовій окупації.
Звернуть увагу, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання вважаються скасованими, а пеня не нараховується.
Сума податкового зобов’язання, сплаченого у порядку, передбаченому цим підпунктом, не підлягає оскарженню.
Проект Закону № 9230 про внесення змін до статті 16 Закону України “Про валюту і валютні операції” щодо відповідальності за порушення резидентами строку розрахунків за операціями з експорту
Ключові положення: ст. 16 Закону України «Про валюту і валютні операції»:
новий п. 14: «тимчасово, на період з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану відповідальність, передбачена частиною п’ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів – суб’єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо за операціями з експорту товарів/послуг, поставлених контрагентам – резидентам Російської Федерації або Республіки Білорусь до 24 лютого 2022 року, такими резидентами – суб’єктами господарювання не було одержано грошових коштів від таких контрагентів у строки, встановлені згідно із статтею 13 цього Закону».
Колізійні норми: 02.05.2023 Кабінетом Міністрів України розпорядженням «Про внесення зміни в додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2019 р. № 76» № 406-р до переліку товарів та (або) галузей економіки, для яких Національний банк має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження заходу захисту, передбаченого абзацом першим частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 76-р, включено «товари, роботи і послуги, за якими проведені та не завершені до 24 лютого 2022 р. операції (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 р.) з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у Російській Федерації або Республіці Білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (перебіг граничних строків розрахунків за такими операціями тимчасово припиняється з 24 лютого 2022 р. на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування)».
Якщо у вас є питання по цій темі, готові надати вам консультацію. За детальною інформацією звертайтесь за контактами зазначеними нижче.
З повагою,
команда Crowe Mikhailenko
+38 063 466 8242
