1) Пеня за період порушення податкових зобов’язань, адміністративного та судового оскарження податкового повідомлення-рішення.
Постанова КАС від 30 червня 2023 року по справі № 420/4592/19: Початок нарахування пені, встановлений у підпункті 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції, чинній з 01 січня 2017 року, пов`язаний зі спливом граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
2) Фіктивність операцій ФОП на думку податкової. Висновок Верховного Суду про законність діяльності без особистого трудового залучення.
Податківці поставили під сумнів реальність операцій з придбання платником податків товару у низки ФОПів. Зняттям готівки банківських рахунків підприємців займалися працівники самого платника податків-покупця товару. Тобто податкова доводила, що кошти, які підприємство-покупець перераховувало ФОПам за нібито поставлені товари, в подальшому знімали готівкою працівники цього ж підприємства, що діяли вони на підставі довіреностей, виданих від імені ФОПів.
Позиція податкової: операції з ФОПами – нереальні, бо їх сам ФОП не здійснював.
КАС ВС погодився з податковою, що «…майже усі фізичні особи-підприємці, що виступали контрагентами позивача, не провадили свою підприємницьку діяльність самостійно, натомість уповноважували для цього інших осіб…»
Але – платник податків зібрав докази.
«Уповноважені» дали в суді першої інстанцї покази про те, що вела бухгалтерію ФОПів та допомогали їм торгувати товарами, але у вільний від основної роботи час.
Відповідно до постанови КАС ВС від 13.06.2023 у справі №460/936/19 питання відсутності у ФОПів достатніх матеріальних ресурсів для здійснення задекларованих операцій судом ретельно не перевірялося, адже податкова не довела відсутність таких ресурсів, зокрема за результатом зустрічних перевірок таких ФОП.
Суд застосував на користь платника податків цивільно-правові конструкції правовідносин доручення та представництва, а також буквальний підхід до тлумачення норм ПКУ щодо регулювання статусу податкового агента.
Нарешті, в черговий раз викладено висновок що покази свідків у кримінальній справі не можуть братися до уваги у адміністративній справі.
3) Ділову мету мають переслідувати всі господарські операції. Курсові різниці на валютний борг нараховуються на користь платника податків лише якщо є докази збереження заборгованості перед нерезидентом з об’єктивних господарських передумов: постанова КАС ВС від 17.06.2022 по справі №140/1962/19
Податкова під час перевірки встановила і зіставила, що:
- Компанія придбала у нерезидента цінні папери українських емітентів;
- Того ж дня всі придбані цінні папери перепродала українським покупцям за ціною, що фактично відповідала ціні придбання;
- Отриману від продажу цінних паперів виручку не спрямував на погашення боргу перед нерезидентом, а витратила на свої поточні цілі;
- Валютний борг перед іноземною компанією обліковувався з 2012 до 2018.
З цієї підстав податкова «зняла» з витрат усі суми курсових різниць, які за відповідні періоди були нараховані на валютний борг за раніше придбані цінні папери.
Суд застосував до відносин норму пункту 14.1.231 ПКУ про ділову мету.
Підсумуємо:
Якщо ви маєте змогу погасити заборгованість, але цього не зробили, то і права відображати курсові різниці за такою заборгованістю ви не маєте.
Варто проаналізувати, чи була за весь цей час «об’єктивна змога» погасити заборгованість до того часу, як почали нараховувати на цей борг курсові різниці, а також звернути увагу щоб не було враження що певна заборгованість перед нерезидентом була створена і продовжувала існувати лише для того, аби завадити наповненню бюджету.
Наприклад, надати договори, по яким заборгованість погашалася в пріоритетному порядку, та умови яких передбачають більш тяжкі для компанії наслідки невиконання зобов’язання.
4) Порушення строку на сплату податкового зобов’язання на 1 день з вини банку – справедливий штраф в 1,8 млн грн до такого висновку прийшов КАС ВС у своїй постанові від 03.07.2023 у справі № 826/6820/18.
5) Амортизація та переоцінка основних засобів. Висновок Верховного Суду про неправильність відмови податкової у застосуванні ст.138.3 ПКУ для амортизації основних засобів після їх переоцінки відповідно до ПСБО.
Постанова КАС від 25 липня 2023 року по справі № 826/6372/16, позиція суду: Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, зокрема, П(С)БО №7 «Основні засоби» або відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, зокрема, МСБО №16. Положення статті 138 ПК України не містять будь-яких додаткових обмежень щодо вартості основних засобів та нематеріальних активів, що амортизується, а також щодо додаткових коригувань амортизації переоцінених основних засобів, які призведуть до перегляду та зменшення нарахованої амортизації, у зв`язку з тим, що вартість основних засобів переоцінилась.
Якщо у вас є питання по цій темі, готові надати вам консультацію. За детальною інформацією звертайтесь за контактами зазначеними нижче.
З повагою,
команда Crowe Mikhailenko
+38 063 466 8242
Marketing_crowe_legal@crowe.com.ua
