Корпоративні питання діяльності компаній в Україні: зміни законодавства

1 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про акціонерні товариства» № 2465-IX від 27.07.2022 (далі – Закон).

Відповідно до п. 7 розділу XIX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону акціонерні товариства (далі – АТ) зобов’язані привести свою діяльність, у тому числі статути та внутрішні положення, у відповідність із цим Законом до 31 грудня 2023 року.

Також Законом було внесено зміни до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VIII від 06.02.2018 (далі – Закон про ТОВ).

Зміни щодо структури управління АТ

Структура управління АТ відтепер може бути однорівневою або дворівневою:

• за однорівневої структури управління органами управління АТ є загальні збори та рада директорів;
• за дворівневої структури управління органами управління АТ є загальні збори, орган, відповідальний за здійснення нагляду (наглядова рада), і виконавчий орган (колегіальний або одноосібний).

Зміни щодо проведення загальних зборів акціонерів

• Запровадження механізму проведення загальних зборів із застосуванням електронного голосування (далі – електронні загальні збори) та опитування (далі – дистанційні загальні збори).
• Електронні загальні збори проводяться виключно шляхом електронного заочного голосування акціонерів з використанням авторизованої електронної системи, а дистанційні – шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до АТ.
• Впроваджується термін «авторизована електронна система», що буде використовуватися для організації проведення електронного голосування на загальних зборах акціонерів.
• Положення Закону щодо проведення електронних загальних зборів та функціонування авторизованої електронної системи набирають чинності з 1 січня 2024 року.

У період дії воєнного стану загальні збори акціонерів АТ можуть бути проведені виключно одним з наступних формах (відповідно до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.02.2023  № 154):

1) дистанційні загальні збори акціонерів;

2) очні загальні збори акціонерів АТ, в яких беруть участь акціонери – власники 100 % голосуючих акцій, відповідно до вимог ст. 59 Закону (за виключенням випадків, коли місцем проведення загальних зборів є тимчасово окуповані території України або територія держави, що визнається згідно з законодавством України державою-агресором).

У разі неможливості проведення загальних зборів акціонерів АТ у зв’язку з розташуванням АТ на тимчасово окупованих територіях, загальні збори акціонерів АТ мають бути проведені протягом 90 днів після завершення дії воєнного стану.

Інші новації Закону:

• Введення посади корпоративного секретаря. Ця посада є обов’язковою для деяких АТ, таких як:
• АТ, цінні папери яких допущені до торгів на організованому ринку капіталу або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію;
• банків, страховиків, недержавних пенсійних фондів, інших АТ (підприємств), що становлять суспільний інтерес;
• приватних АТ з кількістю акціонерів – власників простих акцій товариства 100 і більше осіб.
• Виключення із Закону норм, які вимагають існування в АТ ревізійної комісії (ревізора).
• Зменшено мінімальний розмір статутного капіталу до 200 розмірів мінімальної заробітної плати, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день створення (реєстрації) АТ.
• Міноритарні учасники, які сукупно володіють не менш як 5 відсотками, мають право, в тому числі:
• вимагати скликати позачергові загальні збори АТ;
• вимагати проведення аудиторської перевірки фінансової звітності АТ не більше 2 разів на календарний рік;
• вимагати проведення спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності АТ та за їх рахунок;
• подати в інтересах АТ позов про відшкодування збитків, заподіяних товариству її посадовою особою (якщо інше не передбачено статутом АТ, судові витрати, понесені акціонером(-ами) відшкодовується таким АТ незалежно від результатів розгляду справи у суді) тощо).

Корпоративний договір

Корпоративний договір – договір, за яким акціонери товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації.

Корпоративний договір: а) вчиняється в письмовій формі; б) може бути оплатним або безоплатним; в) додатковими сторонами корпоративного договору також можуть бути саме АТ та треті особи. Корпоративний договір, що не відповідає зазначеним вимогам, є нікчемним.

Зміст корпоративного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційним, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторони корпоративного договору можуть обрати право договору, за умови дотримання положень Закону України «Про міжнародне приватне право».

Зміни до Закону про ТОВ

• Статутом ТОВ може бути встановлено, що учасник ТОВ, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства без згоди інших учасників. Відповідне положення включається до статуту ТОВ або виключається з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники ТОВ;
• Будь-який учасник має право внести пропозиції щодо включення питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 5 або більше відсотками статутного капіталу ТОВ, підлягають обов’язковому включенню до такого порядку денного.
• Уточнено виключну компетенцію загальних зборів учасників, а саме збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.
• Запроваджується можливість обліку часток ТОВ в обліковій системі часток, що вестиме Центральний депозитарій цінних паперів. У статуті ТОВ необхідно зазначити відомості про ведення такого обліку часток товариства. Прийняття рішення щодо обліку або припинення обліку часток товариства належить до  виключної компетенції загальних зборів учасників.
• НКЦПФР рішенням від 17 травня 2023 року № 525 затвердила Порядок ведення облікової системи часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю. Це рішення вводиться в дію з 1 січня 2024 року.
• Звернути стягнення на частку тепер можна відповідно до способу позасудового звернення стягнення на частку, що передбачений договором застави та відповідає позасудовим способам звернення стягнення, установленим Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
• Внесено зміни до корпоративного договору, що може бути оплатним або безоплатним (до 1 січня 2023 року – лише безоплатним). Також сторони корпоративного договору можуть обрати право, за умови дотримання положень Закону України «Про міжнародне приватне право».

Аналіз законопроекту № 6013 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» (далі- законопроект)

• 12 січня 2023 року законопроект ухвалили у першому читанні голосами 264 народних депутатів. Наразі в нього вносяться правки до другого читання.
• Законопроект визначає правові та організаційні засади здійснення підприємництва, функціонування та діяльності підприємств та їх об’єднань протягом перехідного періоду (7 років).

Основні новели, які пропонуються:

• Заборона створення юридичних осіб в таких організаційно-правових формах: приватного підприємства, колективного підприємства, державного підприємства, казенного підприємства, комунального підприємства, спільного комунального підприємства, дочірнього підприємства, іноземного підприємства, підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки), підприємства споживчої кооперації, орендного підприємства, індивідуального підприємства, сімейного підприємства, спільного підприємства, підприємства з іноземними інвестиціями, фермерського господарства, колективного сільськогосподарського підприємства, малого підприємства, колективного підприємства.
• Заборона внесення змін до відомостей про державні підприємства, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, крім відомостей, що пов’язані з їх перетворенням, злиттям з господарським товариством, приєднанням до господарського товариства, ліквідацією або зміною суб’єкта, що виконує функції власника підприємства.
• Забороняється закріплення за юридичними особами на праві господарського відання та оперативного управління майна, яке за ними на момент вступу цього Закону в дію на відповідному речовому праві не закріплювалося.
• Протягом 5 років з дня набрання чинності Законом власник підприємства зобов’язаний прийняти рішення про реорганізацію підприємства (злиття з господарським товариством, приєднання до господарського товариства, перетворення в господарське товариство) або його ліквідацію.
• У разі прийняття рішення про реорганізацію майно підприємства, його права та обов’язки, право постійного користування земельними ділянками переходять до господарського товариства – правонаступника.
• Дозволи, ліцензії, сертифікати, декларації, погодження та інші дозвільні документи є чинними для юридичних осіб – правонаступників на строк, на який вони були видані, за умови дотримання господарським товариством – правонаступником ліцензійних вимог.
• Підприємства та господарські товариства – правонаступники звільняються від сплати адміністративного збору за проведення реєстраційних дій у зв’язку з приведенням їх діяльності у відповідність із Законом.
• Визнання Господарського кодексу України таким, що втратив чинність, з дня набрання чинності цим Законом.
• Запровадження обов’язку підприємств мати власний веб-сайт, на якому в порядку та строки, встановлені Кабінетом Міністрів України, розміщується інформація, що підлягає оприлюдненню.

Якщо у вас є питання по цій темі, готові надати вам консультацію. За детальною інформацією звертайтесь за контактами зазначеними нижче.

З повагою,

команда Crowe Mikhailenko

+38 063 466 8242

Marketing_crowe_legal@crowe.com.ua