Автори: Дмитро Михайленко, Артур Коваленко; подяка Олександру Клунько
У середині квітня ДПС України оприлюднила кілька індивідуальних податкових консультацій (ІПК) напередодні завершення строку подання декларацій про майновий стан і доходи (1 травня).
(1) ІПК від 15.04.2026 № 2193/ІПК/26-15-24-01-14-06
ІПК адресована українцям, які отримують доходи від операцій із зарубіжними цінними паперами, що обліковуються на рахунках у Interactive Brokers. На практиці ми нерідко стикаємося з хибним уявленням про те, що такі доходи або взагалі не оподатковуються, або залишаться поза увагою контролюючих органів.
ДПС обґрунтовано спростовує цей підхід: зазначені доходи підлягають оподаткуванню як дивіденди (9%) або як інші доходи — зокрема, інвестиційний прибуток — за ставкою ПДФО 18%, а також військовим збором. Платник зобов’язаний подати декларацію. Утримані за кордоном податки, підтверджені належним чином, можуть бути зараховані в рахунок ПДФО; водночас ДПС традиційно заперечує можливість їх зарахування у рахунок військового збору.
Наша позиція: ми не погоджуємося з підходом ДПС щодо неможливості зарахування іноземних податків у рахунок військового збору та вважаємо таке зарахування правомірним. На підтримку цієї позиції нам вдалося знайти відповідне судове рішення — постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2023 р. у справі № 520/1400/22.
(2) ІПК ДПС України від 15.04.2026 № 2184/ІПК/99-00-21-02-03
ДПС роз’яснила порядок легалізації довідки про резидентство для цілей застосування пільгових ставок за міжнародним договором.
Платник планував укласти договір з польським нерезидентом щодо надання права на використання торговельної марки (виплата роялті) та просив роз’яснити: чи потрібен апостиль з огляду на Договір між Україною та Польщею про правову допомогу, а також чи є прийнятною електронна довідка з електронним апостилем.
Позиція ДПС. Для застосування пільгових ставок за міжнародним договором (ст. 103 ПКУ) нерезидент зобов’язаний надати довідку про резидентство, належним чином легалізовану та перекладену (п. 103.5 ПКУ). Оскільки Польща є учасницею Гаазької конвенції 1961 року, легалізація здійснюється шляхом апостилювання.
Довідка — паперова або електронна — вважається належно легалізованою за одночасного виконання трьох умов: (1) наявність апостиля (у т. ч. електронного); (2) нотаріально засвідчений переклад українською мовою; (3) нотаріальне засвідчення електронного апостиля.
Посилання на Договір про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах є нерелевантним: він не поширюється на податкові документи, а Конвенція про уникнення подвійного оподаткування з Польщею не містить положень про спрощений порядок легалізації. Отже, звільнення від апостилювання у цьому випадку не застосовується.
Наша позиція. Подібні роз’яснення можуть створити додаткові ускладнення для платників податків — і не лише щодо довідок про резидентство, а й стосовно інших документів, які підтверджують певні податкові позиції. Зокрема, довідок про фактично сплачені податки за кордоном.
Нагадаємо, що раніше ДПС цілком приймала довідки про сплату податків із країн, з якими Україна уклала конвенції про правову допомогу, без вимоги про їх апостилювання. Приклад такого підходу:
https://dn.tax.gov.ua/media-ark/local-news/print-816404.html
«Що потрібно зробити? Отримати довідку з податкової іноземної країни про сплачені податки. Легалізувати її у тій країні, в якій були сплачені податки (наприклад, через консульство або органи, до повноважень яких належить легалізація таких документів).
Коли легалізація не потрібна? Існує ряд країн, з якими Україна має відповідні дво- або багатосторонні договори про спільне визнання документів. Легалізувати документи, видані в цих державах, не потрібно — достатньо нотаріального засвідчення перекладу документа українською мовою, якщо інше не передбачено угодою. До таких країн належать Молдова, Узбекистан, Грузія, Угорщина тощо».
Що рекомендуємо у ситуації напередодні 1 травня?
Не поспішати.
Податковий кодекс передбачає можливість подання заяви про перенесення строків декларування та сплати податків до 31 грудня. На практиці цим інструментом користуються насамперед щодо іноземних доходів — з огляду на тривалі строки отримання згаданих вище довідок від закордонних компетентних органів.
Крім того, якщо декларацію не подано до 01.05 або 31.12, на час дії воєнного стану її можна подати з тими даними, що вже підтверджені, а надалі — подавати уточнюючі декларації з доплатою податків без застосування самоштрафу.
З огляду на це оптимальним вбачається наступний підхід: задекларувати до 01.05 ті доходи, щодо яких вже зрозуміло, як їх розрахувати та зарахувати; іноземні доходи пообіцяти задекларувати до 31.12 — і далі відслідковувати, наскільки оперативно вдасться отримати та належним чином підтвердити довідки про сплачені за кордоном податки для цілей їх зарахування в Україні.
Якщо у вас є іноземні доходи, рахунки в Interactive Brokers або операції з нерезидентами – ключове питання зараз не “чи декларувати”, а “як зробити це без переплати і ризиків”. Ми допоможемо перевірити вашу модель, визначити оптимальну стратегію декларування та правильно підготувати підтверджуючі документи під позицію податкової і судової практики.
