В умовах значних воєнних видатків Україна потребує стабільних внутрішніх джерел фінансування. Зовнішня допомога партнерів залишається важливою, однак одночасно зростає очікування, що держава ефективніше використовуватиме власні фіскальні резерви — через покращення податкового адміністрування, розширення податкової бази та боротьбу з тіньовими схемами.
Одним із найбільш показових напрямів є акцизний податок. Попри високий рівень зарегульованості – ліцензування, акцизні марки, РРО, звітність, контроль виробництва та імпорту – держава продовжує втрачати мільярди гривень через тіньовий обіг підакцизних товарів.
Особливо гострою залишається ситуація на ринку тютюнових виробів та електронних сигарет. За наведеними оцінками, частка нелегальної продукції в окремих сегментах залишається критично високою, а підвищення акцизів без ефективного контролю може лише посилювати конкурентну перевагу тіньового ринку над легальними учасниками.
Окремим викликом є розрив між формальним посиленням адміністрування та реальним контролем за нелегальним виробництвом і збутом. Електронні системи на кшталт е-Акцизу можуть бути корисними для відстеження легального обігу, але самі по собі не вирішують проблему тіньового виробництва, продажу без документів і нелегальних каналів постачання.
У матеріалі для Економічної правди Мирослав Лаба, фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи, аналізує ключові практичні питання збільшення доходів держави: фіскальні резерви, втрати бюджету від тіньової економіки, проблеми адміністрування акцизного податку, нелегальний ринок тютюнових виробів та електронних сигарет, а також можливі інструменти детінізації.
Слід відмітити, що збільшення доходів держави не обов’язково має означати додатковий податковий тиск на легальний бізнес. Значна частина резервів уже існує – у тіньових сегментах економіки, неефективному адмініструванні та слабкій координації державних органів.
Для легального бізнесу це питання має не лише фіскальне, а й конкурентне значення. Якщо держава не зменшує тіньовий ринок, сумлінні платники податків опиняються в нерівних умовах, а підвищення ставок лише посилює цей дисбаланс.
Саме тому подальша детінізація потребує не формального ускладнення правил, а скоординованих дій уряду, парламенту, контролюючих органів і представників легального ринку.
Якщо ваш бізнес працює на ринку підакцизних товарів, стикається з регуляторними змінами, акцизною політикою, питаннями ліцензування, маркування, контролю обігу продукції або впливом тіньового ринку на конкуренцію, важливо не лише адаптуватися до нових вимог, а й брати участь у формуванні ефективних правил гри. Команда Crowe Mikhailenko може надати GR-супровід: проаналізувати регуляторні ризики, підготувати позицію бізнесу для діалогу з державними органами, структурувати аргументацію щодо змін у сфері акцизів і детінізації, а також супроводити адвокацію інтересів компанії або галузі у взаємодії з урядом, парламентом та профільними регуляторами.
