Інвестиційний проект можна визначити, як сукупність взаємопов’язаних задач і заходів, які застосовуються компанією для досягнення економічних і фінансових цілей.
Процес прийняття інвестиційних рішень. Типова модель прийняття інвестиційних рішень включає наступні етапи: 1) внесення альтернативних пропозицій; 2) аналіз і схвалення; 3) відбір проектів; 4) моніторинг і оцінка результатів.
Аналіз і схвалення проекту можна розбити на декілька кроків: 1) підготовка і надання фінансової інформації у вигляді інвестиційної пропозиції у відповідності із стандартною формою; 2) класифікація проектів по категоріях (поділ проектів на ті, які вимагають більш чи менш ретельної фінансової оцінки, а також на ті, від яких очікується велика чи менша дохідність; 3) проведення фінансового аналізу проекту; 4) порівняння результатів фінансового аналізу із попередньо установленими критеріями затвердження проектів; 5) узгодження проекту з бюджетом капітальних вкладень на поточний і майбутній операційні періоди; 6) рішення (прийняти/відхилити); 7) моніторинг виконання проекту.
Попередній вибір проекту. Кожна альтернативна пропозиція має бути проаналізована. Перед етапом фінансового аналізу проводиться якісна оцінка, складається перелік основних питань. Зокрема: яка ціль проекту; чи відповідає він довгостроковим цілям компанії; чи є він обов’язковим вкладенням, наприклад, з точки зору вимог техніки безпеки; які ресурси потрібні, які із них доступні: наприклад гроші, виробничі потужності, робоча сила; чи є у нас необхідній управлінський досвід виконання таких проектів; скільки часу буде тривати проект і які фактори є ключовими для досягнення успіху; чи всі можливі альтернативні варіанти були розглянуті. Обов’язково оцінювати ризики.
Фінансовий аналіз. Рекомендується всі проекти розраховувати по місячній інвестиції (1-2 рік), а далі квартальні, піврічні чи річні проміжки часу із розрахунком фінансового результату. Щодо питання врахування інфляції в визначенні фінансової складової проекту, то найбільш надійнішим способом є вибір функціональної валюти, враховуючи елемент інфляції. Фінансова оцінка – інвестиції, які можуть заходити. В інвестиційних моделях відповідно є дохідна і розхідна складова (залежить від виду проекту). Важливим є оцінити всі плюси та мінуси.
Рішення (прийняти/відхилити). Рішення про затвердження проекту приймається на різних рівнях організаційної ієрархії в залежності від трьох факторів: а) тип інвестицій; б) наявні ризики; с) необхідна величина фінансування.
Моніторинг в ході проекту: капітальні затрати не перевищують затверджену суму; реалізація проекту виконується без затримок; передбачуваний прибуток в кінцевому підсумку буде отримана.
Контроль над переважанням витрат та затримками – на базі бюджету, відхилень немає бути, проект має переглядатись та уточнювати.
У яких проектах потрібно проводити аудит? Застосовувати метод великих цифр та великої кількості.
Серед недоліків – час, зусилля, не завжди виділяється витратна складова із дохідної.
Методи. Метод окупності – час, який необхідний для того, щоб грошові засоби надходили по інвестиційному проекту та прирівнювались до грошових засобів, які були витрачені. Якщо його застосовувати, то тільки у твердих валютах. Недоліки – надмірні інвестиції, тобто на початку проекту можна вкластись більше, ніж потрібно; не враховується часову вартість грошових засобів.
Метод облікової норми прибутку – середньорічний прибуток від інвестицій / середня сума інвестицій * 100 %. Контролювати необхідно інфляційні ризики.
Метод облікової ставки – ARR, може бути використаний для порівняння двох і більше взаємовиключних проектів. Вибирається проект з більш високою ставкою ARR, при умові, що очікувана ARR – ставка проекту більша, ніж цільова. Недоліки – бухгалтерський прибуток, не враховується тривалість проекту та часову вартість грошей. Переваги – чітке розуміння, що являє собою доходи, прибуток береться із фінансової звітності.
Метод чистої наведеної вартості. Гроші не вартують завтра стільки ж, скільки вартують сьогодні. Приведення майбутніх грошових потоків до справжньої вартості. Застосування формули дисконтування.
Метод чистої наведеної вартості. Працює лише до застосовно грошовим потокам. Тобто, все те, що ми потратимо або отримаємо у визначеному періоді інвестицій. В даному випадку використовуються роки, входять – базові інвестиції в запуск проекту, обладнання, початкові платежі для забезпечення інвестицій. Ставка – долар, близько 10%.
Важливий момент – всі проекти, дисконтування робиться та приймаються розрахунки на кінець грошового періоду.
Дисконтований період окупності – це період, необхідний для того, щоб сукупна наведена вартість (NPV) стала позитивною.
Якщо у вас є питання по цій темі, готові надати вам консультацію. За детальною інформацією звертайтесь за контактами зазначеними нижче.
З повагою,
команда Crowe Mikhailenko
+38 063 466 8242
