Практика визнання неможливості своєчасного виконання платником податків своїх податкових обов’язків
ДПС відмовляє у більшості випадків звернень платників податків щодо визнання неможливості виконання податкових обов’язків. Відмови стосуються і тих кейсів, у яких платники посилаються на достатні для визнання форс-мажорних обставин докази знищення/викрадення майна та/або первинних документів.
Часткове виконання податкових обов’язків підприємством (наприклад, виплата зарплатні працівникам) використовується ДПС як аргумент для відмови у визнані форс-мажорних обставин у частині інших податкових обов’язків. Додатковим аргументом для відмови у визнанні обставин непереборної сили податківці можуть вважати наявність грошових коштів на банківському рахунку підприємства.
При посиланні на абз. 3 п. 1 пп. 7 розділу ІІ Порядку № 225 «інші обставини непереборної сили, підтверджені документально», податківці вимагають підтвердження форс-мажорних обставин сертифікатом ТПП. Отримання сертифікату ТПП є трудомісткою процедурою, яка вимагає професійного юридичного супроводу.
Частими є порушення процедурних правил розгляду звернень платників податків. Існують випадки, коли податківці нехтують стадією попереднього рішення щодо розгляду звернень та відразу приймають кінцеве рішення про відмову у визнанні форс-мажорних обставин.
При втраті первинних документів, що призводить до неможливості виконання податкових обов’язків, рекомендується спочатку подати заяву про неможливість вивезення або втрату первинних документів. І тільки після прийняття такої заяви подавати заяву про неможливість виконання податкових обов’язків.
Неможливість своєчасного виконання платником податків обов’язків на період до припинення або скасування воєнного стану: визначення обов’язків, на які розповсюджується спеціальна норма.
Норма закону, думка податківців, платників податків та судів щодо обсягу таких обов’язків.
Застосування неможливості своєчасного виконання платником податків своїх податкових обов’язків поширюється на випадки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних ПН/РК, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо. Платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. (п. 69.1 Підрозділу 10 ПП ПКУ)
У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України. (п. 69.1 Підрозділу 10 ПП ПКУ)
У рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року по справі № 280/6638/22 позивач посилався на неможливість своєчасного виконання своїх податкових обов’язків щодо всього підприємства при існуванні реальних форс-мажорних обставин лише щодо окремого представництва. Суд визначив, що наданими контролюючим органом доказами підтверджено, що позивач має місця провадження господарської діяльності в інших населених пунктах, де регулярно проводилась реалізація продукції за відповідний період. Тому визнання обставин такими, що призводять до неможливості виконання обов’язків щодо всього підприємства неможливе.
У Рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 20 січня 2023 року у справі № 280/6502/22 суд встановив, що платником не конкретизовано які саме податкові обов’язки неможливо виконати та за які податкові періоди. Тому, при зверненні до суду, платнику податків необхідно конкретизувати відповідні дані.
Запорізьким окружним адміністративним судом від 27.02.2023 року у справі № 280/6527/22 встановлено, що знаходження підприємства на території можливих бойових дій, не є беззаперечною умовою щодо неможливості виконання платниками податків податкових обов’язків. Неможливість виконання податкових обов’язків повинна підтверджуватися конкретними документальними відомостями щодо пошкодження, втрати, знищення, зіпсування майна, документів бухгалтерського обліку тощо. Таке зіпсування майна повинне знаходитися у прямому причинно-наслідковому зв’язку з форс-мажорними обставинами.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків.
Розберемо процедурні порушення, які можуть бути як на користь, так і на шкоду платників податків.
Перелік документів, що підтверджують неможливість платника своєчасно виконати свій податковий обов’язок затверджений Наказом Мінфіну від 29.07.2022 № 225 “Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження”. Невичерпний перелік підстав підтвердження неможливості виконання податкового обов’язку затверджений Порядком Мінфіну № 225.
Якщо у платника податків відсутня можливість подати до органу ДПС заяву та відповідні документи, що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, у строк до 30.09.2022 року (включно), такий платник податків має зробити це одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації ПН, подання звітності тощо), але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей. (абз. 2 п. 4 Порядку № 225)
Заява про підтвердження неможливості виконання податкових обов’язків подається у довільній формі, але повинна містити обов’язкові реквізити, передбачені абз. 3 п. 3 розділу ІІ Порядку № 225.
У Рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі № 280/6618/22 судом зазначено, що для звільнення платника від виконання податкових обов’язків обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов’язку повинні бути реальними та об’єктивними, а не формальними.
Платник, у разі неможливості своєчасного виконання податкових зобов’язань, не може посилатися лише на існування форс-мажорних обставин на території України, такі мають бути підтверджені документально. (Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 по справі № 420/16308/22)
Але у Рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі № 16019280/22 суд зазначив, що так як платник податків здійснював господарську діяльність на території Міжнародного аеропорту «Дніпро» та його діяльність була пов’язана з галуззю цивільної авіації, форс-мажорні обставини є загальновідомими, отже такими, що не потребують додаткового підтвердження сертифікатом про засвідчення форс-мажорних обставин.
Аналізуючи Положення № 225 та Перелік документів, суд зазначає, що такі не вимагають надання всіх документів, наведениху Переліку документів. Отже, вимога контролюючого органу надати додаткові документи відповідно до окремих пунктів Переліку є безпідставною, якщо надані платником документи є достатніми для прийняття відповідного рішення. (Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі № 160/19280/22)
Спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності для платників, що постраждали від воєнних дій: повідомлення про втрату (та/або неможливості вивезення) первинних документів в зв’язку з їх знищенням в результаті воєнних дій.
Практика розгляду повідомлень податківцями, висновки у судових спорах з цих питань. Строки відновлення втрачених документів в умовах воєнного стану.
До платників податків, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності. (п. 69.28 Підрозділу 10 ПП ПКУ)
При втраті та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків подає до контролюючого органу відповідне повідомлення в довільній формі, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів.
Подане повідомлення є підставою для збереження витрат та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від’ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів. Після подання повідомлення, до такого платника запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Втрата документів, що не пов’язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення п. 69.28 Підрозділу 10 ПП ПКУ.
До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.
Обов’язок доведення відсутності підстав для застосування спеціальних положень
Де-юре: Обов’язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган (п.69.28 Підрозділу 10 ПП ПКУ).
Де-факто:
1) В Акті про пожежу та інших матеріалах справи не зазначено про втрату (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп’ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, спричинених військовою агресією Російської Федерації. Позивачем переконливо не доведено неможливість використати чи вивезти документи, комп’ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації. Також, позивачем переконливо не доведено, що використання чи вивезення документів, комп’ютерного або іншого обладнання, пов’язане з ризиком для життя або неможливе у зв’язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень.
(Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2023 № 280/6619/22)
2) В свою чергу, суд в Рішені Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року у справі № 520/11513/22 звертає увагу, що доведення можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Судом встановлено, що Відповідач, приймаючі рішення щодо можливості своєчасного виконання Позивачем свого податкового обов`язку по сплаті податку на прибуток, не зазначив конкретних мотивів прийняття такого рішення, не встановив наявність чи відсутність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами (на які посилався Позивач у своєму зверненні), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин на Позивача та можливістю виконання ним податковою обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, що дає підстави для визнання протиправним та скасування такого рішення.
Особливості оскарження рішень контролюючих органів
Щодо позовних вимог : визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби, яка полягає в неприйнятті рішення за заявою товариства «Про відсутність можливості своєчасного виконання податкового обов`язку під час військового стану»; зобов`язати Головне управління Державної податкової служби прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання товариством свого податкового обов`язку ( Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 року справа № 160/19256/22).
Звертаємо увагу, що рішення від 14.10.2022 N 7065/20-40-18-04-25 не містить чіткого переліку документів, які мав подати позивач для прийняття рішення, а лише продубльовано зміст Переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків – юридичної особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента. Вказане ж рішення контролюючого органу не відповідає вимогам умотивованості.
Важливо зауважити, що вживання податковим органом загального посилання на Порядок, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком необхідного для податкового органу, а не будь-яких на власний розсуд (Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року у справі №520/12035/22). Тобто, не наведення мотивів прийнятих рішень суб`єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 по справі №520/12678/22).
Якщо у вас є питання по цим темам, готові надати вам консультацію. За детальною інформацією звертайтесь за контактами зазначеними нижче.
З повагою,
команда Crowe Mikhailenko
+38 063 466 8242
