Судова практика щодо вичерпання прав на торговельну марку: електронне листування та римське право в Україні
Верховний суд розглянув справу, яка стосується декількох цікавих аспектів практики. У цій справі є іноземна компанія (позивач), яка виробляє певні товари та володіє торговельною маркою, яка зареєстрована в різних країнах, включаючи Україну. Також є українська компанія (відповідач), яка купує ці товари за кордоном і імпортує їх до України. Закордонна компанія подала позов до українських судів щодо порушення своїх прав і вимагає заборонити імпорт таких товарів в Україну.
Справа стосувалася принципу вичерпання прав. Цей принцип означає, що після першого законного введення товару на ринок з відповідним знаком, який захищений, власник не може заборонити подальшу торгівлю цим товаром. Але питання в тому, що наша норма закону не конкретизує, на території якої країни має відбутися введення в обіг.
У світі існує три поширених територіальних моделі. Перша – це країни, що дотримуються національного принципу, тобто тільки на території конкретної країни потрібно помістити товар. Друга модель – регіональний принцип, де тільки всередині ЄС вичерпуються права. Третя модель – країни, які дотримуються світового принципу.
Власне у справі є іноземна компанія-правоволоділець торговельної марки та афілійована компанія-виробник, що виробляв марковану продукцію також закордоном. При цьому директором одного та другого підприємства була одна й та сама фізична особа.
Відповідач захищався, говорячи про те, що він мав відповідний дозвіл на використання торговельної марки (який був зазначений у листуванні з компанією-виробником, що підписувалися фізичною особою – директором обох іноземних компаній), був авторизованим імпортером і розповсюджувачем.
В цьому контексті були наведені наступні аргументи:
- листування здійснювалось переважно в електронною поштою, з підприємством виробником;
- фактично, згода виробника товару свідчить і про згоду правоволодільця торговельної марки, оскільки вони представлені однією і тією ж самою особою-директором. Суд прийшов до висновку, що існувала згода між сторонами на спеціальне виробництво та маркування товару певними етикетками саме для України, з метою його подальшого поширення.
У цій справі суд посилається навіть на Римське право, яке стверджує, що особа не може суперечити своїй попередній поведінці. Це означає, що якщо ви раніше діяли певним чином, то ви повинні продовжувати діяти відповідно до цього, а не заперечувати свої попередні дії.
І також Верховний суд підтвердив свою позицію щодо вичерпання прав на користь міжнародної моделі – тобто, за відсутності вказівки в українському законі території, де повинно відбутися первісне введення товару в обіг, правомірний продаж товару закордоном також призводить до вичерпання прав на торговельну марку. Тому в позивача відсутні підстави забороняти імпорт маркованих товарів.
Якщо у вас є питання по цій темі, готові надати вам консультацію. За детальною інформацією звертайтесь за контактами зазначеними нижче.
З повагою,
команда Crowe Mikhailenko
+38 063 466 8242
