В кінці квітня Верховна Рада України відновила розгляд законопроєкту №8134 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній.
Періодичність подання звіту з КІК.
Перенесення звіту по КІК на наступний рік. Наразі це положення знаходиться в перехідних положеннях, і в законопроєкті розглядається можливість перенесення даного правила з перехідних положень в базове правило, що є досить гарним моментом оскільки фінансова звітність за кордоном готується дуже повільно.
Скасування скорочених звітів.
Скорочений звіт Контрольованої іноземної компанії (КІК) є базовою версією звіту, яку можна подати перед тим, як надіслати повний фінансовий звіт. Якщо особа не встигає зробити повний фінансовий звіт до певного терміну, то можна підготувати скорочений звіт КІК, в якому зазначається, що компанія є контрольованою іноземною компанією. Після цього, до кінця року, можна буде подати повний звіт по КІК з детальнішою фінансовою інформацією. Це правило будуть змінювати оскільки, якщо компанії мають можливість підготувати фінансову звітність за кордоном протягом одного року то це усуває необхідність використовувати скорочений звіт.
Документи іноземною мовою.
Є дискусії щодо вимоги апостилювання фінансової звітності, яка отримана за кордоном. Податкова служба висловила свою думку, що така звітність повинна бути апостильована, тобто правильно завірена. Але експерти мають заперечення стосовно цього, оскільки фінансова звітність не підлягає апостилюванню. Також немає конкретних вимог щодо того, як саме повинна бути завірена копія. Зазвичай, практика полягає в перекладі фінансової звітності і нотаріально завіреній копії цього перекладу. Це вистачає для додавання цього документа як додатку до звітності по КІК.
В законопроєкті, який зараз прийматиметься, передбачено звільнення від несвоєчасного подання повідомлення в тому випадку, якщо сама подача повідомлення відбулася до набрання чинності цим законом.
Визначення скоригованого прибутку.
Правила ТЦУ. У визначені скоригованого прибутку треба зробити акцент на наступному. Досить важливим є те, що дане правило з окремими правилами трансферного ціноутворення виключається для цілей КІК. Окремих правил з трансферного ціноутворення для цілей КІК не буде.
Операції з цінними паперами.
Плануються зміни щодо операцій з цінними паперами, це буде окремий облік.
Переоцінка активів та курсові різниці.
Часто виникає питання, чи будуть оподатковуватись доходи за правилами КІК, що виникають в разі переоцінки цінних паперів? Питання досить не стандартне, оскільки Податковий кодекс не передбачає відповіді на це питання. В поточній редакції Податкового кодексу України є 2 шляхи, чому не потрібно оподатковувати переоцінку.
- Перший спосіб передбачає певні маніпуляції на рівні фінансової звітності іноземної компанії. Якщо говорити про МСФЗ, то такі правила в деяких випадках дозволяють обліковувати цінні папери не за справедливою вартістю.
- Другий спосіб не втручаючись у положення МСФЗ, а переходячи до тлумачення положень податкового кодексу. У нашому податковому кодексі є визначення пасивних доходів, але немає визначення активних доходів. Тому ми вважаємо, що все, що не є пасивними доходами, є активними доходами. Оскільки переоцінка не згадується у статті про визначення пасивних доходів, ми робимо висновок, що переоцінка не призводить до утворення активних доходів і, відповідно, не підлягає оподаткуванню. Таку ж аргументацію можна застосувати до курсових різниць.
Наскрізні дивіденди.
Наразі це те чого немає в офіційному тексті законопроєкту. В новому законопроєкті обіцяють виключити наскрізні дивіденди.
Фактичний контроль & юридичний контроль.
Також часто виникає питання, що під час подачі повідомлення по КІК, що зазначати, фактичний контроль чи юридичний контроль? Законопроєкт уточнює критерії фактичного контролю. Прямо зазначається, що про фактичний контроль буде свідчити довіреність, яка видана на термін більш ніж на 183 дні. Також прямо зазначається, що для цієї мети мається на увазі саме генеральні довіреності (довіреності з широким колом повноважень, або ж довіреності, що надають право придбавати майно вартістю більш ніж 10%).
Щодо уточнення про 2 млн євро доходу. Тепер законопроєкт точно встановлює, що це дохід від будь-якої діяльності за звітний період і визначається за даними фінансової звітності, тобто це не є прибутком, це дохід від будь-якої діяльності за весь звітний період.
Якщо у вас є питання по цій темі, готові надати вам консультацію. За детальною інформацією звертайтесь за контактами зазначеними нижче.
З повагою,
команда Crowe Mikhailenko
+38 063 466 8242
Marketing_crowe_legal@crowe.com.ua
