Відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу є підставою для досить істотних негативних наслідків для такого платника: пункт 94.2 Податкового кодексу України (далі- ПК України) включає такі дії до переліку підстав для застосування адміністративного арешту майна.
Втім, застосування такого арешту часто не відбувається через процедурні помилки податківців. Пропонуємо розібратися в такій процедурі, визначених законом строках на виконання окремих її етапів і з практикою застосування судами наслідків їх порушень.
Пункт 94.6 ПК України передбачає, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Але такий арешт не триває довго.
Його обґрунтованість має бути перевірена судом протягом 96 годин – таке положення містить пункт 94.10 статті 94 ПК України. Це строк, протягом якого адміністративний позов податкової, який та подає до суду з метою такого підтвердження.
В свою чергу, особливості звернень органів доходів і зборів до суду для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків визначені статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України). Частиною другою статті 283 КАС України визначено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Зазначене підтверджує і п.2 розділу ІV Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №632.
Варто зазначити, що відповідно до частини першої статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтею 283 цього Кодексу не поширюються правила частин другої – десятої статті 120 цього Кодексу. Відтак, загальні правила про перенесення останнього дня процесуального строку з вихідного дня на наступний робочий, або про дотримання строку в день передання документів на пошту до таких адміністративних позовів контролюючого органу не застосовуються.
На практиці така процедура виглядає наступним чином:
1) представники контролюючого органу звертаються до платника податку за проведенням документальної або фактичної перевірки;,
2) платник податків відмовляє у проведенні зазначеної перевірки або від допуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення,
3) на підставі відмови платника податків у проведенні перевірки або від допуску посадових осіб контролюючого органу, податківці складають відповідний акт;
4) на підставі такого акту керівник контролюючого органу або його заступник виносить рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків;
5) контролюючий орган звертається із адміністративним позовом до суду для підтвердження такого адміністративного арешту;
6) суд задовольняє позов або відмовляє у позові (у разі встановлення законності дій платника податків), а у випадку пропуску контролюючим органом строку на звернення до суду з таким позовом – залишає позовну заяву без розгляду.
Відсутність протягом 96 годин з моменту застосування контролюючим органом податкового арешту майна платника податків є підставою для скасування арешту – що здійснюється шляхом прийняття контролюючим органом відповідного рішення протягом 2 робочих днів, що настають за днем спливу зазначеного 96-годинного строку. Про це говорить п.1 розділу ІХ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Відтак, наслідком ухилення контролюючим органом від звернення до суду або залишення такого позову без розгляду є звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків, навіть якщо такий платник дійсно незаконно відмовився від перевірки або здійснив недопуск до її проведення.
При цьому податківці часто пропускають строк на звернення до суду з адміністративними позовами для підтвердження адміністративного арешту, оскільки починають обраховувати строк для звернення з моменту прийняття керівник контролюючого органу рішення про застосування адміністративного арешту – в той час як цей строк обраховується з моменту не допуску до перевірки.
Виходячи з аналізу наведених вище положень КАС України, ПК України та Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №632, законодавець відрізняє обставини та підстави для застосування адміністративного арешту майна платника податків від підстав для звернення до суду із відповідною заявою. Обставиною, що може зумовити звернення до суду, є юридичний факт (дія чи бездіяльність платника податку), встановлений відповідно до п. 94.2 ст. 94 ПК України контролюючим органом.
З цього питання вже сформована усталена судова практика, зокрема в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду у справі 640/18509/21 від 28.07.2021 суд вказав, що контролюючий орган як апелянт помилково вважає, що підставою звернення до суду з відповідною заявою є рішення про арешт майна платника податків від 01.07.2021 №64844/26-15-07-05.
Верховний Суд у справі №560/1976/19 від 30.01.2020 зробив правовий висновок про застосування наведених вище норм: «обставиною, яка мала б зумовити звернення контролюючого органу до суду, є відмова від допуску посадових осіб до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, що підтверджується відповідним Актом».
Нагадаємо, що в силу ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Тож на прикладі таких справ можна побачити як податківці допускають помилки, які тягнуть за собою звільнення від відповідальності платників податків, навіть якщо такі платники податків дійсно допустили порушення закону.
Адвокат Crowe Mikhailenko Сергій КЛЮЦА
Помічник адвоката Катерина КОНДРАТЕНКО
Якщо у вас є питання по цій темі, готові надати вам консультацію. За детальною інформацією звертайтесь за контактами зазначеними нижче.
З повагою,
команда Crowe Mikhailenko
+38 063 466 8242
Marketing_crowe_legal@crowe.com.ua
