Електронний суд – це модно, зручно, але… Поговоримо про електронний суд та процесуальні помилки.
- Електронний суд передбачено всіма процесуальними кодексами, крім КУпАП
- Електронний суд – обов’язкові елементи
Відповідно до ч.6 ст.14 ЦПК, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку ( Подібні положення містяться в – ч.6 ст.6 ГПК, ч.6 ст.18 КАС, абз.7 ч.1 ст.35 КПК).
Зверніть увагу, особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою( ч.7 ст.14 ЦПК, ч.7 ст.6 ГПК, ч.7 ст.18 КАС).
Наголошуємо, це не стосується кримінального процесу – де через електронний суд лише вручення повісток та ознайомлення з матеріалами.
- Електронний суд не економить час на подачу заяв по суті
Цивільний процесуальний кодекс України передбачає, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов’язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів (ч.7 ст.43 ЦПК). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника) – ч.8 ст.43 ЦПК.
Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів (ч.1 ст.177 ЦПК).
Але! ч.7 ст.42 ГПК Якщо цим Кодексом передбачено обов’язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи можуть направлятися вказаним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, крім випадків, коли інший учасник не має офіційної електронної адреси – дізнатися завчасно неможливо.
Зверніть увагу! ч.1 ст.’61 КАС До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті – виключення для звернення через електронний суд відсутнє.
- Засвідчення копій- Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Ознаки належного засвідчення таких документів- коли не зрозуміло, хто завірив документи, посада особи, дата завірення – постанова КАС ВС від 16 грудня 2020 року у справі № 500/1970/19
- Підтвердження повноважень. Не вірте “електронним ордерам” системи Електронний суд!
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” (не передбачає електронного документа – ч.2 ст.26: Ордер – письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги).
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Наразі – висновок Постанови Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21.
- Негативні наслідки звернення через електронний суд
Відповідно до ч.9 ст.43 ЦПК: Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі. ( А також- ч.4 ст.163 ЦПК, ч.9 ст.42 ГПК, ч.11 ст.44 КАС).
- Участь в засіданнях
КПК: Верховний Суд у постанові від 01.12.2021 у справі № 760/15429/20 дійшов висновку, що:
(а) «під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення з використанням власного облікового запису в системі EasyCon реалізація положень ч. 4 ст. 366 КПК України є неможливою»;
(б) «проведення відеоконференцзв`язку під час судового засідання за участю сторін поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів учасників цією нормою не передбачено».
Але – в ухвалі судді Великої Палати Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 415/2182/20, якою визнано за необхідне й можливе забезпечити участь захисника у судовому засіданні за межами приміщення суду через сайт системи відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua з використанням власних технічних засобів. В ухвалі наведено аналіз норми ст. 336 КПК та вказано: «Наведені норми процесуального права не виключають можливості участі особи у судовому засіданні дистанційно і з будь-якого іншого місця з використанням власних технічних засобів».
Тож – лише на крайній випадок
В інших процесах (крім за КУАП) – на підставі ухвали, через систему ВКЗ поза межами с/з.
- Альтернатива? Дві протилежні правові позиції
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2020 р. у справі № 711/6290/19 зроблено правовий висновок про те, що якщо апеляційна скарга надійшла на офіційну електронну поштову скриньку суду, підписана кваліфікованим електронним підписом, про що в матеріалах справи міститься довідка суду, то вона вважається підписаною відповідно до вимог ст. 43 ЦПК України.
Одночасно, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 1 липня 2021 року у справі № 9901/76/21 протилежний висновок: оскільки заявник надіслав позов не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису скаржника, то матеріали позовної заяви не містять відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву з використанням підсистеми «Електронний суд». Тож КАС ВС обґрунтовано дійшов висновку про те, що заявник використав спосіб звернення до суду, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Якщо у вас є питання по цим темам, готові надати вам консультацію. За детальною інформацією звертайтесь за контактами зазначеними нижче.
З повагою,
команда Crowe Mikhailenko
+38 063 466 8242
