Розглядаємо індивідуальну податкову консультацію № 4437/ІПК/99-00-24-03-03.
Фізична особа резидент України володіє часткою 77 відсотків в українській компанії. Ця компанія у жовтні 2025 року придбала 100 відсотків статутного капіталу компанії, зареєстрованої в Болгарії. У червні 2026 року болгарська компанія заснувала ще одну компанію в Болгарії з часткою 50 відсотків, іншими 50 відсотками володіють громадяни Болгарії. Того ж місяця українська компанія придбала 50 відсотків у статутному капіталі компанії, зареєстрованої в Грузії, решту 50 відсотків тримає інша грузинська юридична особа.
Фізична особа напряму часток в цих іноземних компаніях не має, довіреностей від них не отримувала, рахунками не розпоряджається і фактичного контролю над ними одноосібно не здійснює. Всі рішення приймаються через корпоративні рішення української компанії, яка сама визнала себе контролюючою особою щодо болгарських і грузинської компаній та у 60 денний строк подала повідомлення про набуття частки в КІК.
Платник запитав, чи визнається він контролюючою особою щодо іноземних компаній, якщо володіння цими компаніями реалізовано виключно через участь у капіталі товариства і це товариство самостійно подає повідомлення та звіти про КІК. Також запитав, чи виникає у нього обов’язок подавати звіт про КІК і декларувати їхній прибуток, і як виправити повідомлення, якщо воно було подане помилково.
Стаття 39-2 Кодексу визначає контролюючою особою того, хто володіє часткою понад 50 відсотків, або понад 10 відсотків за умови що кілька резидентів разом володіють часткою від 50 відсотків, або здійснює фактичний контроль над іноземною компанією. Але той самий підпункт 39-2.1.2 містить окреме застереження: особа не визнається контролюючою, якщо її володіння часткою в КІК реалізоване опосередковано, через іншу українську юридичну особу, і саме ця українська особа визнає себе контролюючою та бере на себе оподаткування скоригованого прибутку КІК.
Оскільки українська компанія визнала себе контролюючою особою і виконала обов’язок звітування, фізична особа з часткою 77 відсотків контролюючою особою не визнається і не є суб’єктом оподаткування прибутку КІК. У неї не виникає обов’язку подавати звіт про КІК і відображати прибуток болгарських та грузинської компаній у власній декларації про майновий стан і доходи. Весь цей обов’язок лежить на українській компанії, яка згідно з підпунктом 39-2.5.2 подає звіт про КІК разом з річною декларацією.
Підпункт 39-2.2.3 забороняє повторне включення того самого скоригованого прибутку КІК до об’єкта оподаткування різних контролюючих осіб. Але в цій ситуації цей пункт не працює, оскільки фізична особа взагалі не визнається контролюючою особою і не є суб’єктом оподаткування прибутку КІК.
Щодо помилково поданого повідомлення за формою F1308001, ДПС прямо каже, що процедури визнання повідомлення помилковим законодавство не передбачає. Виправити ситуацію можна лише через довільний інформаційний лист, поданий через електронний кабінет платника податків або безпосередньо до податкової, з поясненням причин помилки.
Отже, якщо фізична особа тримає іноземні активи не напряму, а виключно через українську холдингову компанію, яка сама визнала себе контролюючою особою за КІК та виконує звітні і податкові обов’язки, ця фізична особа не є суб’єктом оподаткування прибутку КІК і не має обов’язку подавати ні звіт про КІК, ні повідомлення про набуття частки, оскільки таке набуття не призводить до набуття контролю в розумінні статті 39-2 Кодексу. Перед поданням будь яких повідомлень варто заздалегідь перевіряти структуру володіння, оскільки регламентованої процедури виправлення такої помилки законодавство не передбачає.
Команда практики міжнародного оподаткування Crowe Mikhailenko допомагає бізнесу аналізувати структури володіння, визначати статус контролюючих осіб, оцінювати КІК-ризики та правильно виконувати вимоги щодо звітності й оподаткування.
а
