1 липня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виніс постанову у справі № 580/7124/24, якою вирішив спір на користь платника податків. Інтереси платника податків представляли адвокати АО “КРОУ ЕЙБІ Україна”.
Предметом спору стало застосування ставки податку у розмірі 2% при виплаті українським підприємством процентів нерезиденту відповідно до Конвенції між Україною та Республікою Кіпр про уникнення подвійного оподаткування.
Податковий орган вважав, що отримувач процентного доходу не був його фактичним (бенефіціарним) власником, а тому пільгова ставка не могла застосовуватися. Платник податків, навпаки, наполягав на тому, що нерезидент відповідав вимогам Конвенції та мав право самостійно розпоряджатися отриманим доходом (Конвенція).
У чому полягала позиція платника податків?
Платник податків обґрунтовував правомірність застосування ставки 2% тим, що нерезидент був податковим резидентом Кіпру та бенефіціарним власником процентного доходу. Статус податкового резидента підтверджувався офіційною довідкою компетентного органу Кіпру.
Щодо статусу бенефіціарного власника платник податків зазначав, що нерезидент самостійно здійснював фінансову діяльність та мав право розпоряджатися отриманими коштами. Це, на думку позивача, підтверджувалось фінансовою звітністю за 2017 рік. Вона свідчила про значні активи компанії, власний капітал понад 116 млн дол. США та наявність портфеля виданих позик. Платник також наголошував, що такі показники не характерні для «технічної» або транзитної компанії. Окремо позивач заперечував проти висновків податкового органу щодо окремих корпоративних операцій із пов’язаними особами. На його думку, ці операції не свідчили про транзитне перенаправлення процентного доходу.
Чому податкова заперечувала проти ставки 2%?
ГУ ДПС у Черкаській області вважало, що доходи мали оподатковуватися за ставкою 15%. Основним аргументом податкового органу було те, що нерезидент не був кінцевим бенефіціаром доходу, а виступав проміжною ланкою між українськими підприємствами та іншою компанією. ГУ ДПС у Черкаській області посилається на інформацію, отриману від компетентного органу Кіпру. Згідно з нею, нерезидент отримував кошти від українських компаній та перераховував їх пов’язаним особам.
Податковий орган також зазначав, що позики, надані українському підприємству, фінансувалися коштами, які нерезидент отримував від іншої пов’язаної особи. При цьому різниця між процентними ставками була мінімальною. На думку ГУ ДПС у Черкаській області, це могло свідчити про використання нерезидента як посередника для отримання податкових переваг за Конвенцією.
Які умови застосування пільгової ставки визначив Суд?
Верховний Суд підтвердив, що для застосування пільгової ставки за міжнародним договором необхідне виконання трьох умов:
- нерезидент є резидентом відповідної держави;
- статус резидента підтверджено відповідним документом;
- нерезидент є бенефіціарним власником доходу.
У цій справі статус податкового резидента Кіпру підтверджувався офіційною довідкою компетентного органу. Тому ключовим для вирішення спору було питання, чи є нерезидент бенефіціарним власником отриманого процентного доходу.
Що сказав Суд про бенефіціарного власника?
Верховний Суд не погодився з тим, що сам факт корпоративних або фінансових зв’язків із пов’язаними особами може свідчити про відсутність статусу бенефіціарного власника. Для такого висновку необхідно довести, що отримувач доходу має юридичний або фактичний обов’язок автоматично передавати отримані проценти іншій особі. Саме такого доказу податковий орган, як встановив Суд, не надав.
Отже, факт подальшого руху коштів між пов’язаними особами сам по собі не був достатнім для висновку про те, що отримувач процентів не є їхнім бенефіціарним власником.
Яку роль відіграла фінансова звітність?
Окремо Суд врахував фінансову звітність нерезидента за 2017 рік. З неї випливало, що станом на кінець 2017 року компанія:
- мала значний обсяг власних активів;
- мала портфель виданих довгострокових і короткострокових позик;
- мала власний капітал понад 116 млн дол. США;
- збільшила власний капітал.
Суд погодився з висновком апеляційної інстанції, що ці обставини свідчать про реальну господарську діяльність та економічну самостійність компанії.
Таким чином, наведені фінансові показники не підтверджували твердження про «транзитний» характер діяльності.
Суд не підтримав аргумент щодо погашення заборгованості
Ще одним аргументом ГУ ДПС у Черкаській області було те, що проценти, отримані від українських компаній, використовувалися для погашення заборгованості перед пов’язаною особою. Однак Верховний Суд встановив, що відповідні боргові відносини були припинені внаслідок корпоративної реструктуризації та конвертації боргу в капітал через випуск акцій. Тобто, заборгованість не погашалась шляхом транзитного перерахування процентного доходу, отриманого від українських компаній. Це спростувало один із ключових аргументів податкового органу щодо використання нерезидента як проміжної ланки.
Висновок Верховного Суду
За результатами розгляду справи Верховний Суд дійшов висновку, що нерезидент підтвердив статус резидента Кіпру та бенефіціарного власника процентного доходу. Податковий орган не довів, що нерезидент був лише посередником та мав юридичний або фактичний обов’язок передавати отримані проценти іншій особі. Також не було підтверджено, що отримані від українських компаній проценти використовувалися для погашення відповідної заборгованості, оскільки ці боргові відносини були припинені шляхом конвертації боргу в капітал. У результаті, Верховний Суд підтвердив правомірність застосування платником податків ставки 2% при виплаті процентів відповідно до Конвенції.
Маєте питання щодо застосування пільгових ставок за міжнародними договорами чи стикаєтеся з викликами при підтвердженні бенефіціарного статусу ваших контрагентів? Адвокати АО «КРОУ ЕЙБІ Україна» мають глибоку експертизу в захисті інтересів бізнесу у складних податкових спорах. Ми допоможемо провести аудит ваших операцій, підготувати необхідну доказову базу та побудувати надійну стратегію захисту ваших інтересів.
а
