Цю аналітику підготував Дмитро Михайленко, керуючий партнер Crowe Mikhailenko, і вона присвячена першому в Україні податковому режиму, створеному під час війни і для оборонної галузі – Defence City. У матеріалі розбирається, як miltech-компанії можуть використовувати Defence City та Дія City не як взаємовиключні режими, а як елементи єдиної структури податкової та операційної оптимізації.
З січня 2026 року Defence City перестав бути «концепцією на папері»: уряд затвердив процедури, методику оборонного доходу та механізми контролю, а перший резидент уже отримав статус. Для компаній з оборотом €5–10 млн потенційна економія за рахунок звільнення від податку на прибуток, земельного та екологічного податків може сягати €500 тис.–1 млн щорічно – за умови коректного реінвестування.
Ключовий інсайт: пільги Defence City і Дія City не можна поєднувати в межах однієї юрособи, але закон прямо допускає структурні рішення із «сестринськими» компаніями. Саме на цьому стику – виробництво, R&D, експорт, дивіденди, ПДВ – і виникають як можливості, так і податкові ризики.
У статті розглядаються:
- чим Defence City принципово відрізняється від Дія City;
- як на практиці виглядає модель розподілу функцій між юрособами;
- де проходять межі допустимого реінвестування і що саме перевірятиме податкова;
- чому горизонт планування для Defence City – це 3–5 років, а не формальні 10;
- які «підводні камені» можуть звести податкову економію нанівець.
🔎 Повну версію аналітики з цифрами, модельними прикладами та оцінкою ризиків читайте на сайті Новини.LIVE.
Якщо ваша компанія працює або планує працювати у сфері miltech, розглядає Defence City, Дія City або їх поєднання, команда Crowe Mikhailenko допоможе:
- оцінити доцільність входу в режим;
- побудувати безпечну структуру;
- підготуватися до контролю і перевірок.
Запишіться на консультацію, щоб розібрати вашу модель до того, як це зробить податкова.
📞 +38 063 466 8242
📩 marketing_crowe_legal@crowe.com.ua
