Як ми писали раніше, зараз намітився тренд, пов’язаний із виходом із резидентства наших громадян, які через обставини вже довго перебувають за кордоном.
Одним із наслідків такого кроку має бути припинення обов’язків, пов’язаних із правилами українських КІК, як-от подання звітності та сплата податку. Тут ми хотіли б звернути увагу на проблему, коли з резидентства виходить лише один із подружжя, а другий – залишається резидентом.
Згідно з правилами п. 39-2.2.1 Податкового кодексу, при визначенні юридичного контролю до уваги беруться не лише корпоративні права, що належать платнику податків, але й ті, що належать [пов’язаним особам].
39-2.1.4. Для цілей визначення володіння фізичною або юридичною особою відповідною часткою в іноземній юридичній особі усі права, що належать такій фізичній або юридичній особі, вважаються сумою часток, які: · належать такій фізичній або юридичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб, у тому числі через утворення без статусу юридичної особи; · належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.
14.1.159. пов’язані особи – юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв: (…) в) для фізичних осіб – чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.
Таким чином, ризик того, що замість платника податків, який вийшов із резидентства, виконувати обов’язки щодо КІК доведеться тому з подружжя, хто залишився в Україні, є цілком серйозним.
Це правило не має серйозних наслідків, коли обоє з подружжя є резидентами (достатньо виконання обов’язку одним із них, як правило, фактичним власником корпоративних прав), або коли обоє є нерезидентами.
(Тут ми свідомо опускаємо ситуацію, коли податкові органи ганятимуться за братами-сестрами. Розуміємо, що й таке можливе (хоча й досить абсурдно), але нехтувати подружніми зв’язками ми б не радили).
Нагадаємо, що недотримання правил КІК може спричинити цілий букет штрафних санкцій і, в низці випадків, донарахувань з ПДФО та ВЗ. Щоправда, на час воєнного стану штрафи, пов’язані з неподанням повідомлень та звітів, не застосовуються. Тож, доки є час, варто подумати над якіснішим структуруванням відносин.
🔥 Спойлер. Про шлюбний договір як можливість уникнути цієї напасті в Податковому кодексі нічого не написано.
💡 Стикнулися з подібною ситуацією або плануєте вихід з резидентства? Не ризикуйте самостійно вирішувати складні питання КІК та податкового планування. Наші експерти допоможуть розробити оптимальну стратегію структурування відносин, що убереже вас від непередбачуваних податкових зобов’язань.
Зв’яжіться з нами для консультації:
📞+38 063 466 8242
📩 Marketing_crowe_legal@crowe.com.ua
