Нематеріальні активи – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми і може бути ідентифікований.
Основні проблеми оцінки та управління нематеріальними активами:
– Проблема ідентифікації нематеріальних активів. Визнання нематеріального активу і відокремлення його від операційних витрат.
– Проблема охорони прав. Є активи (авторське право), які не потребують обов’язкової реєстрації.
– Проблема збору інформації. Ринків нематеріальних активів в Україні фактично не існує або якщо такі ринки і є, вони інформаційно закриті.
– Проблема складності оцінки.
Ієрархія цінності нематеріальних активів
Цінність активів залежить від можливості їх ідентифікувати та реалізувати на ринку. Тому найвищу цінність мають об’єкти нематеріальних активів: патенти, торгові марки, права на бази даних копірайт, гудвіл, секретне ноу-хау.
Меншу цінність через проблему ідентифікації мають інтелектуальні активи: технології виконання процесів, досвід, ноу-хау, корпоративні структура та політика, принципи управління, рівень кваліфікації топ-менеджменту, внутрішній менеджмент.
Найменшу цінність має інтелектуальний капітал: інновації, людський інтелектуальний капітал, відносини з постачальниками та покупцями (ділова репутація), внутрішні ноу-хау, напрацьовані контакти, інфраструктурний дизайн.
Мета оцінки нематеріальних активів
Для цілей бухгалтерського обліку: відображення на балансі (первісне визнання), визначення справедливої вартості активів та внесення до статутного капіталу.
Для передачі майнових прав або відчуження майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності: надання права користування, укладання ліцензійних договорів тощо; продаж, право переуступки, передачі тощо.
Для спільної діяльності або інвестиційних проектів: визначення ставки роялті.
Для судових справ у випадках порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності, завдання майнової шкоди діловій репутації, патентного тролінгу та при поділі майнових прав.
Рекомендовані підходи до оцінки нематеріальних активів та об’єктів інтелектуальної власності.
Є дохідний, ринковий та витратний. Дохідний підхід відноситься до активів, які можна монетизувати. При виборі підходів важливо розуміти в чому виявляється цінність цього активу, об’єкт може давати при використанні прибутки, або переваги в бізнесі.
Постановка на баланс земельної ділянки з різними правами
Щодо земельних ділянок, то вони використовуються підприємствами як у господарській так і в не господарській діяльності, як на правах власності, так і в межах прав користування (як тимчасового так і постійного). Але у будь-якому із зазначених випадків такий вид активів має обліковуватися у бухгалтерському обліку.
Існує декілька випадків постановки на баланс земельних ділянок або прав на них.
Постановка на баланс земельної ділянки з правом власності: документ, що посвідчує право – до 2013 року державний акт на право приватної власності на землю, а після 2013 року державні акти не видають, діє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з обов’язковим зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки). В такому випадку об’єктом бухгалтерського обліку є основний засіб і обліковується на 101 бухгалтерському рахунку.
Постановка на баланс права постійного користування: документ, що посвідчує право державний акт на право постійного користування, (документ на право постійного користування видавався до 2013 року, бо після цього року земельні ділянки в постійне користування не надаються). Об’єктом бухгалтерського обліку є основний засіб і нематеріальні активи. Обліковується на 101 та 121 бухгалтерських рахунках.
Постановка на баланс права тимчасового користування – право оренди. Документ, що посвідчує право – договір строкового платного користування, договір оренди Об’єктом бухгалтерського обліку є нематеріальний актив і обліковується на 01 позабалансовому рахунку.
Найчастішою помилкою є використання нормативно грошової оцінки, замість експертної грошової оцінки, як первісної вартості при постановці на баланс. У випадку коли використовується нормативно грошова оцінка відбувається заниження вартості активів, що є порушенням ведення бухгалтерського обліку. Нормативна грошова оцінка використовується при розрахунку земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Експертна ж найбільш наближена до ринкової вартості і використовується при заставі, страхуванню, внеску до статутного капіталу, бухгалтерському обліку. Індексація при експертній грошовій оцінці не проводиться, а вартість нормативної грошової оцінки має проходити індексацію.
Практичні кейси
- На орендованій земельній ділянці компанія мала будувати житловий будинок з приміщеннями соціально громадського призначення та підземним паркінгом. Після розробки проекту та дозвільної документації право оренди відмінено. При цьому витрати на розробку документації та інше понесено.
Об’єкт оцінки: право оренди земельної ділянки з наявною дозвільною документацією для будівництва багатоповерхового житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом у м. Києві
Компанія звернулась до ЄСПЛ зі звітом про втрати прав на земельну ділянку та втраченою можливістю будування житлового будинку на земельній ділянці.
- Є кейси з підприємствами, як правило державними або комунальними, з тим, що в них є програмне забезпечення. Вони отримали за актами прийому-передачі та використовують його. Проте під час аудиту їм говорять, що це невірно і що закріплені цифри у договорах або в актах не відображають реальну ринкову вартість тому потрібно підтверджувати ці цифри. В даному випадку оцінювач використовує не дохідний, а витратний підхід. Аналізує ринок: скільки коштує на сьогоднішній момент, або на дату оцінки, розробка аналогічного чи ідентичного програмного продукту з урахуванням ставок, часу та іншого. Витрати на його створення чи модернізацію в реальних ринкових умовах з урахуванням кваліфікації фахівців їх годинних ставок є вартістю цього програмного забезпечення.
- У банківських установ часто є нематеріальні активи, які ними створені або куплені і під них доопрацьовані (програмні комплекси). Оцінювач у поточних цінах аналізує скільки коштують такі комплекси на сьогоднішній момент та які були проведені витрати на його доопрацювання. Виходить симбіоз з одного боку це ринковий індикатори, з іншого боку витрати на доопрацювання не ринкові, тому виходить, що справедливу ринкову суму можна довести та аудитори її приймуть.
- Кейс з компанією, яка виробляє засоби для захисту рослин. Об’єктом оцінки були необоротні активи підприємств, в тому числі нематеріальні активи (знаки для товарів та послуг, ліцензій, програмного забезпечення, домену, технічної документації, ГОСТІВ, проектна та технічна документація, сертифікати відповідності, дизайнів рекламних макетів тощо), а також витрат на створення нематеріальних активів (знаків для товарів та послуг).
Потрібно було визначити справедливу вартість об’єкта оцінки для цілей МСФЗ. Було проведено розрахунок справедливої вартості нематеріальних активів із застосуванням витратного, порівняльного та дохідного підходів та проведено тестування на зменшення корисності активів.
Якщо у вас є питання по цій темі, готові надати вам консультацію. За детальною інформацією звертайтесь за контактами зазначеними нижче.
З повагою,
команда Crowe Mikhailenko
+38 063 466 8242
