Податкова вважає, що так. Але чи справді це випливає з Податкового кодексу України?
Одним із найпоширеніших інструментів мотивації працівників у США є Employee Stock Purchase Plan (ESPP) — програма, яка дозволяє співробітникам купувати акції роботодавця за ціною, нижчою за ринкову.
Для американського ринку це звичайна практика. Проте коли учасником такої програми стає громадянин України, виникає цілий комплекс податкових питань.
Останнім часом ДПС України послідовно відстоює позицію, що різниця між ринковою вартістю акцій іноземного роботодавця та ціною їх придбання працівником є окремим оподатковуваним доходом, який підлягає декларуванню в Україні.
Одним із показових прикладів є Індивідуальна податкова консультація ДПС України № 3172/ІПК/99-00-24-03-03 від 01.06.2026 року. У цій консультації податковий орган розглядав ситуацію придбання фізичною особою — резидентом України акцій іноземної компанії за програмою корпоративної мотивації та дійшов висновку, що сума знижки між ринковою вартістю акцій та ціною їх придбання є іноземним доходом, який підлягає декларуванню та оподаткуванню в Україні. Крім того, ДПС окремо висловилася щодо порядку визначення інвестиційного прибутку під час подальшого продажу таких акцій та щодо документального підтвердження витрат на їх придбання.
Повний текст консультації можна прочитати за посиланням:
Водночас така позиція викликає чимало запитань як з точки зору буквального змісту закону, так і з точки зору економічної сутності операції.
Як працює ESPP
Механіка класичного ESPP достатньо проста.
Працівник погоджується, що частина його заробітної плати буде регулярно утримуватися та накопичуватися на окремому рахунку. Після завершення визначеного періоду накопичені кошти використовуються для придбання акцій роботодавця.
Зазвичай акції купуються за ціною, нижчою за ринкову. Розмір знижки може визначатися різними способами:
· як фіксований відсоток від ринкової ціни на дату придбання;
· як знижка від ціни, зафіксованої на дату початку періоду накопичення;
· за комбінованими механізмами, характерними для американських планів мотивації.
У багатьох випадках працівник отримує можливість придбати акції зі знижкою 5 %, 10 %, 15 % або навіть більше від їхньої поточної ринкової вартості.
Саме ця різниця між ринковою ціною та ціною придбання і стає предметом спору між платниками податків та податковими органами.
Однак незалежно від конкретної формули розрахунку працівник фактично укладає договір купівлі-продажу цінних паперів та сплачує за них власними коштами. Чомусь цей аспект часто залишається поза увагою під час податкового аналізу.
Структура операції: фактично виникають два потенційні види доходу
Для правильного аналізу важливо розділити дві різні події.
Перша подія — придбання акцій за ціною, нижчою за ринкову.
Друга подія — подальший продаж цих акцій.
У більшості випадків працівник бере участь у програмі саме тому, що розраховує отримати економічну вигоду від зростання вартості акцій або від початкової знижки.
На практиці трапляються дві типові ситуації:
· працівник одразу після отримання акцій продає їх та фіксує прибуток від знижки;
· працівник утримує акції певний час і продає їх пізніше за вищою або нижчою ціною.
З точки зору оподаткування, як уже було сказано, потенційно можуть виникати два різні об’єкти оподаткування:
1. Дохід у вигляді знижки при придбанні акцій;
2. Інвестиційний прибуток під час подальшого продажу.
Навколо першого питання сьогодні точиться найбільше дискусій, але й щодо інвестиційного прибутку позиція українського податкового органу трохи однобічна.
Що говорить Податковий кодекс про іноземні доходи
Податкові органи обґрунтовують свою позицію тим, що знижка є іноземним доходом фізичної особи.
Відповідно до підпункту 14.1.55 Податкового кодексу України:
«Дохід, отриманий з джерел за межами України, — будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, доходи від відчуження інвестиційних активів та інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами України».
Саме остання фраза — «інші доходи від будь-яких видів діяльності» — дозволяє податковим органам стверджувати, що знижка також підпадає під поняття іноземного доходу.
Однак тут виникає фундаментальне питання.
Чи є сама по собі знижка доходом у розумінні Податкового кодексу?
Проблема №1. У Податковому кодексі відсутнє універсальне визначення доходу
Податковий кодекс України не містить універсального визначення поняття «дохід» для всіх випадків оподаткування фізичних осіб.
Натомість Кодекс визначає окремі види доходів і встановлює спеціальні правила їх оподаткування.
Тому, щоб певна економічна вигода стала об’єктом оподаткування, необхідно знайти норму Кодексу, яка прямо дозволяє кваліфікувати її як дохід.
І саме тут починаються складнощі.
Проблема №2. Чи можна вважати знижку додатковим благом?
Найбільш очевидна конструкція для ДПС — це додаткове благо.
Відповідно до підпункту 14.1.47 Податкового кодексу України:
«Додаткові блага — кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку».
Саме ця норма породжує одразу кілька важливих запитань.
Чи не є така вигода частиною трудової винагороди?
В іноземних юрисдикціях ESPP іноді може розглядатися як частина компенсаційного пакета працівника, тобто як частина зарплатного доходу.
Тобто, у певних випадках за законодавством іноземної держави така вигода може оподатковуватися саме як елемент трудового доходу або заробітної плати.
Якщо виходити з економічної сутності операції, працівник отримує право на участь у програмі виключно тому, що перебуває у трудових відносинах із роботодавцем.
Отже, існує аргумент, що така вигода безпосередньо пов’язана з трудовими відносинами.
Чи не є придбання акцій цивільно-правовою операцією?
Працівник не отримує акції безоплатно. Він укладає договір про придбання цінних паперів, сплачує за них кошти та набуває право власності на інвестиційний актив.
Тобто ми маємо класичну операцію купівлі-продажу.
Факт наявності знижки сам по собі не змінює цивільно-правової природи операції.
Проблема №3. Де в цій конструкції податковий агент?
На мою думку, саме це питання є одним із найцікавіших.
Відповідно до пункту 18.1 Податкового кодексу України:
«Податковий агент — особа, на яку цим Кодексом покладається обов’язок з обчислення, утримання та сплати (перерахування) податків до бюджету від імені та за рахунок платника податку».
Ключовою ознакою податкового агента є обов’язок утримувати та сплачувати податок до бюджету України.
Крім того, відповідно до підпункту 14.1.180 Податкового кодексу України, податковим агентом щодо ПДФО є особа, яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи.
Іноземна компанія, яка не є резидентом України, не виконує функції податкового агента в Україні та такого обов’язку не має.
Відповідно виникає цікава конструкція:
· додаткове благо за визначенням Кодексу повинно надаватися податковим агентом;
· податкового агента в цій ситуації немає;
· отже, сама можливість кваліфікації знижки в частині покупки акцій нерезидента як додаткового блага виглядає щонайменше дискусійною.
Якщо під час купівлі не виникає дохід, то коли тоді виникає оподаткування?
На мою думку, оподатковуваний дохід виникає не в момент придбання акцій, а в момент їх продажу.
Саме тоді фізична особа фактично отримує економічний результат від своєї інвестиції і вигоду від спецумов, наданих роботодавцем.
У такому випадку застосовуються правила оподаткування інвестиційного прибутку, передбачені пунктом 170.2 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 170.2.2 ПКУ:
«Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу».
Саме ця конструкція виглядає логічною як з точки зору економічного змісту операції, так і з точки зору податкової нейтральності.
Проблема подвійного оподаткування
Найбільш суперечливим наслідком позиції ДПС є фактичне подвійне оподаткування одного й того самого економічного результату.
Логіка податкового органу виглядає таким чином:
1. У момент придбання акцій виникає іноземний дохід у розмірі знижки.
2. У момент продажу акцій виникає інвестиційний прибуток.
При цьому в ІПК № 3172/ІПК/99-00-24-03-03 податковий орган фактично займає позицію, що податки, сплачені з суми такої знижки, не формують витрат на придбання інвестиційного активу.
У результаті одна й та сама економічна вигода може потрапляти під оподаткування двічі.
Саме це, на мою думку, є одним із найсильніших аргументів проти чинного підходу ДПС.
Документальне підтвердження витрат: ще одна потенційна проблема
Навіть якщо погодитися з тим, що оподаткування має відбуватися НЕ лише під час продажу акцій, залишається питання документального підтвердження витрат.
У згаданій ІПК № 3172/ІПК/99-00-24-03-03 ДПС зазначає, що документальним підтвердженням операцій можуть бути, зокрема:
· звіти торговців цінними паперами;
· документи іноземних інвестиційних компаній;
· розрахункові документи, що підтверджують перерахування коштів;
· інші документи, які дозволяють встановити факт придбання інвестиційного активу та розмір понесених витрат.
А головне – всі ці документи мають бути наділені ознаками первинного документа із законодавства України. Однак одночасно податковий орган наголошує, що оцінка достатності таких документів здійснюватиметься в кожному конкретному випадку окремо.
І тут виникає практичне питання – Чи відповідатимуть звіти іноземних брокерів вимогам до первинних документів, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року?
Відповідь далеко не завжди очевидна.
Тому питання документального підтвердження витрат може стати окремим джерелом податкових спорів у майбутньому.
Фактично податковий орган залишає за собою право оцінювати достатність і належність кожного конкретного пакета документів уже під час перевірки.
Висновки
На мою думку, придбання акцій іноземної компанії в межах програми ESPP саме по собі не повинно створювати окремого об’єкта оподаткування в Україні лише через те, що акції були придбані за ціною, нижчою за ринкову.
Економічний дохід виникає тоді, коли інвестор продає акції та фіксує результат своєї інвестиції.
Саме в цей момент мають визначатися інвестиційний прибуток та виникати обов’язок зі сплати податків.
У такому випадку:
· відсутнє подвійне оподаткування;
· оподатковується реальний фінансовий результат;
· оподаткування відповідає економічній сутності операції;
· дотримуються загальних правил оподаткування інвестиційних активів, передбачених Податковим кодексом України.
Разом із тим, реальність сьогодні інша.
ДПС України послідовно відстоює позицію про наявність двох окремих об’єктів оподаткування:
· першого — у момент придбання акцій зі знижкою;
· другого — у момент подальшого продажу акцій.
При цьому податковий орган не готовий визнавати податки, сплачені із суми такої знижки, складовою витрат на придбання інвестиційного активу.
На моє переконання, така позиція не має достатнього нормативного підтвердження у чинній редакції Податкового кодексу України.
Однак поки що саме ця позиція залишається офіційною позицією контролюючого органу.
Чи погодяться з нею суди? Чи буде сформована інша практика? Чи отримаємо ми в майбутньому чесні і не задвоєні нашою ж ДПС правила оподаткування програм довгострокової мотивації працівників-українців? Відповіді на ці питання, ймовірно, дасть лише майбутня судова практика.
Джерело офіційної позиції ДПС:
Індивідуальна податкова консультація ДПС України № 3172/ІПК/99-00-24-03-03-ІПК від 01.06.2026 року. Повний текст консультації доступний за посиланням
14.06.2026 р.
