Законопроєктом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України, відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164/ЄС від 12 липня 2016 року», що запропонований Мінфіном парламенту із датою набуття чинності 01.01.2028 року має всі шанси перебити резонанс від славнозвісного проєкта №1210 шестирічної давнини.
Зокрема, ним запроваджується механізм оподаткування нереалізованого приросту вартості активів у момент, коли Україна втрачає право на їх оподаткування в майбутньому. Принципово важливо, що податкове зобов’язання може виникати ще до фактичної реалізації активу та отримання грошового доходу — у момент зміни податкової «прив’язки» до юрисдикції.
Поняття «трансфер майна або діяльності за межі податкової юрисдикції України» визначається через наступні обставини:
- повна або часткова зміна податкової резиденції особи;
- переміщенні майна таким чином, що воно починає вважатися майном постійного представництва резидента України за кордоном;
- майно перестає вважатися майном постійного представництва нерезидента в Україні;
- припинення діяльності нерезидента через постійне представництво в Україні за відсутності її відновлення протягом 12 календарних місяців.
За нашою оцінкою, найбільш болісним Exit tax може бути щодо останнього кейсу: припинення постійного представництва в Україні, що є доволі поширеною практикою внаслідок замороження діяльності представництв іноземних компаній на час війни.
Решта випадків не обіцяють бути поширеними: ми нечасто стикаємося із спробами створити представництво українських компаній за кордоном. Наш законодавець вже постарався, щоб такі випадки були унікальними, отже Exit tax тут мало створить добутків до бюджету.
Що ж до зміни податкової резиденції – це поширюється лише на юридичних осіб, оскільки податкові наслідки (податкові різниці) стосуються податку на прибуток. Втім випадки зміни компанією українського резиденції на закордонне, – попри те що цю можливість підтримують більшість конвенцій про уникнення подвійного оподаткування – теж є невідомими нам на практиці. Ось навпаки – визнання закордонних компаній податковими резидентами України – використовується платниками податкам, а завдяки аналізуємому законопроекту взагалі стане поширеним обов’язком. Втім таких ситуацій Exit tax стосуватися не повинен.
Отже – і це важливо – законопроект НЕ планує вводити оподаткування для зміни податкової резиденції фізичними особами, що є доволі актуальної справою для мільйонів релокованих українців.
Механізм оподаткування: Відповідно до пункту 138.1 та підпункту 140.5.20 статті 140 законопроєкту, фінансовий результат до оподаткування збільшується на:
— суму позитивної різниці між ринковою вартістю основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеною відповідно до принципу «витягнутої руки», та їх залишковою вартістю, розрахованою згідно з положеннями ПКУ;
— суму позитивної різниці між ринковою вартістю невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеною відповідно до принципу «витягнутої руки», та їх первісною вартістю;
— суму позитивної різниці між ринковою вартістю цінних паперів, визначеною відповідно до принципу «витягнутої руки», та їх балансовою вартістю на момент трансферу.
Таким чином, оподатковується нереалізований приріст вартості, накопичений в українській юрисдикції, за стандартною ставкою податку на прибуток підприємств — 18%. Останнім податковим періодом у разі трансферу вважається період, на який припадає дата такого трансферу, що визначає момент виникнення та декларування відповідного зобов’язання.
Важливо: у наведених вище прикладах не згадуються більш поширені на практиці передачі функцій внаслідок реструктуризацій між українською і закордонною компаніями групи.
Втім, зазначені операції з передачі функцій між українською компанією та певними нерезиденами вже сьогодні є контрольованими операціями в рамках трансфертного ціноутворення та можуть формувати самостійну податкову різницю відповідно до чинних положень ПКУ. У цьому сенсі поняття «трансферу майна або діяльності» є продовженням фіскальних ініціатив, що вже існують у Податковому кодексі.
І хоча саме ця ініціатива уявляється нам «дрібнотравчастою» (на відміну від деяких інших запропонованих змін – дивись наші наступні алерти і статті) ми наголошуємо, що для українського бізнесу який активно переформатується в міжнародні структури, необхідно оцінювати податкові наслідки транскордонних реструктуризацій — ще на етапі планування відповідних змін.
Якщо ви розглядаєте міжнародну реструктуризацію або зміну моделі бізнесу — рекомендуємо проаналізувати потенційний вплив Exit tax заздалегідь.
Ми можемо:
- змоделювати податкові наслідки
- оцінити ризики на рівні групи
- запропонувати альтернативні структури без додаткового податкового навантаження
👉 Запишіться на консультацію з командою Crowe Mikhailenko — розберемо ваш кейс і покажемо оптимальну модель.
📞 +38 063 466 8242
📩 marketing_crowe_legal@crowe.com.ua
