На оглядовому вебінарі від 26 березня 2025 року Дмитро Михайленко, Голова наглядової ради Crowe Mikhailenko, розповів про рішення судів, присвячених оподаткуванню виплат нерезидентам і застосуванню ставки податку на репатріацію за ознакою наявності/відсутності бенефіціарних власників. Тема в топах донарахувань у податкової служби.
18 березня Верховний суд виніс рішення проти підприємства «Фора С» (номер справи 500/1744/24).
Фабула: БВІ надали позику Кіпру під ставку 3%, наступного дня Кіпр видав позику Україні під ставку 3,5%. Іноземні компанії так чи інакше контролюються українським резидентом. Період 2019-2020 роки.
Нас як зазвичай цікавлять докази, які суд взяв до уваги або відкинув.
✅ Отже, суд взяв до уваги:
- схожі умови договорів, близькі дати укладення, що формує дзеркальність зобов’язань. Відсутність персоналу, недостатність активів у Кіпру порівняно із заборгованостями. Це ми вже проходили.
- «letter оf engagement», згідно з яким кіпрські директори діяли за вказівкою українського бенефіціара. Мовляв, несамостійні й не несемо відповідальності за ваші рішення. Ми вже зустрічали на практиці щось подібне, тільки раніше це називалося indemnity letter.
- НОВЕ: звіти КІК за 2022 рік за БВІ, де український бенефіціар зазначений як контролер.
Нам здається, суд тут не розібрався: навряд чи у звіті КІК зазначалося, що бенефіціар здійснює фактичний контроль. А юридичний контроль – ще не привід говорити про несамостійність. Та й кого – БВІ? Вважаємо, тут відбулася підміна понять «кінцевий бенефіціар» і «бенефіціарний власник».
🚫 Суд залишив поза увагою:
- листи від Кіпрської компанії українському позичальнику із запевненнями про те, що Кіпр є бенефіціарним власником відсотків. Мабуть, час таких папірців добігає кінця.
- наступні (2023 року) листи з Кіпру про те, що в наступні роки заборгованість Кіпру перед БВІ було припинено (у 2021 році), розрахунків між ними не проводилося. Як ми здогадуємося, внаслідок капіталізації позики.
Чому суд не взяв до уваги❓
Нам здається, у суду був формальний привід – припинення позики відбулося не в період, що перевірявся. Сподіваємося, у майбутньому цей факт, що свідчить про появу на Кіпрі достатніх ресурсів для ведення самостійної діяльності, врахують.
Щодо звітів КІК – переконатися у відсутності фактичного контролю заради мінімізації ризиків постійного представництва.
Вважаємо, що капіталізація боргу – впевнений крок до того, щоб уникнути проблем, пов’язаних із відсутністю бенефіціарного власника на українській стороні.
🔗 Запис вебінару доступний за посиланням: https://youtu.be/ctx3S1XGVSg?si=9i5BHtIZupzWQfAH
Потребуєте допомоги?
📞 +38 063 466 8242
