1) Продовження заходів ЄС щодо тимчасової лібералізації торгівлі з Україною до червня 2024 року – збереження вікна можливостей для виходу на європейський ринок українським виробникам.
6 червня 2023 року набув чинності Регламент Європейського парламенту та Ради, щодо продовжень ЄС ще на рік заходів з тимчасової лібералізації торгівлі, які охоплюють скасування усіх мит, квот і торговельних захисних обмежень.
Ухвалений Регламент діятиме до 6 червня 2024 року і стосуватиметься:
1. Скасування всіх митних зборів відповідно до Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, зокрема щодо:
- фруктів та овочів, які підпадають під дію системи вхідних цін;
- сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, які підпадають під дію тарифних квот;
- промислових товарів, мита на які припинили діяти ще з 1 січня 2023 року.
2. Зупинення справляння антидемпінгового мита на імпорт, що походить з України на дату набрання чинності цим Регламентом.
3. Застосування єдиних правил імпорту (захисних заходів) щодо імпорту походженням з України.
Які українські експортери виграють найбільше.
Це як раз 10% номенклатури, які до цього не мали таких преференцій. Такі товари можна поділити на 4 групи:
- 166 промислових товарів. Щодо цієї групи мито становило менш як 1%. Для промислових товарів мита знімались поступово в межах угоди про вільну торгівлю. По цим 166 товарам просто ще не завершився перехідний період.
- Скасовуються мита на експорт фруктів і овочів.
- Тарифи і квоти на аграрну продукцію. Це і базові пшениця, кукурудза, ячмінь, а також товари з доданою вартістю: м’ясо, яйця, молоко, мед, соки, крохмаль.
- Металургія. Для української металургії немає мит за угодою про вільну торгівлю, але до української продукції застосовуються захисні заходи ЄС.
Контроль за вхідними цінами, один з елементів, який застосовувався європейським союзом для захисту внутрішнього виробника. В основному вони стосувалися більшою мірою фруктів та овочів. Україна потужний виробник фруктів та овочів, які в подальшому експортувалися в Європу, і саме для того, щоб захистити внутрішніх фермерів, ЄС застосовував декілька інструментів. Крім того, що було мито, яке складало близько 10%, був застосований такий механізм, як надбавка на ціну, для того, щоб зрівняти вартість фруктів та овочів.
Саме головне, що Європа вже на психологічному рівні готові Україні частково поступатися інтересами внутрішнього виробника, як підтримка України. Це сигнал того, що Європа, дійсно приймають український товар та прирівнюють його до свого.
Проте треба розуміти, що це поки тимчасові заходи. Україна ще не є частиною ЄС і відповідно ЄС залишає право за собою скасувати дані преференції.
Пільги на преференційні умови отримують не всі товари, що вироблені в Україні. Тому, що є певні умови і основне це походження товару. Походження товару має бути українським. Саме ця ознака зафіксована, як підстава для набуття преференційних умов. Існує декілька варіантів, як підтвердити українське походження. Це продукція виготовлена повністю з продуктів українського походження. Може бути випущена зі складовими із країн ЄС в необмеженій кількості. Або іноземні складові з країн за межами ЄС не мають перевищувати 10% вартості товару.
Експорту також необхідно оформити сертифікат з перевезення товару EUR.1, який видають українські митні органи. Однак він не потрібний, якщо загальна фактурна вартість партії товарів з України не перевищує 6 000 євро.
Усі постачальники продовольчої продукції мають пройти в Україні фітосанітарний контроль та отримати сертифікат Держпродспоживслужби. Тобто гарантувати, що продукція нешкідлива та її можна вивозити за кордон.
Конвенція Пан-Євро-Мед. Україна отримала статус учасниці Конвенції 01 лютого 2018 року.
Наразі учасницями Конвенції с 25 сторін, а саме: ЄС. країни ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія), Албанія, Алжир, Боснія і Герцеговина. Грузія, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Косово, Македонія, Марокко, Молдова, Палестина, Сербія, Сирія, Туніс, Туреччина, Україна, Фарерські острови Чорногорія.
Країни-учасниці цієї конвенції заключають між собою угоду про вільну торгівлю і таким чином можуть використовувати ідентичні преференції. Країни-учасниці у рамках угод про вільну торгівлю використовують ідентичні правила походження товарів на основі діагональної кумуляції. Це означає, що товар походження якого з однієї країн-учасниць, можна використовувати у виробничих процесах інших країн-учасниць без втрати ними преференційного статусу походження.
На практиці це означає, що при виробництві товарів в Україні можна закуповувати сировину та комплектуючі у країнах-учасницях Конвенції, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю, а вже готову продукцію експортувати до інших членів Конвенції, використовуючи при цьому преференційні умови як для товарів походженням з України. Відповідно і українські матеріали та комплектуючі можуть Використовуватись у виробництві у країнах-учасницях Конвенції для подальшого експорту у вигляді складових готової продукції.
На сьогодні Україна має протокол тільки з Грузією, щодо використання правил Пан-Євро-Мед і можемо працювати майже так само, як з Європейським Союзом. Коли Україна виступає в ролі переробника продукції. З Молдовою Україна змогла підписати протокол про використання альтернативних правил, що є досить цікавим моментом, оскільки альтернативні правила простіші у використанні.
Приєднання до країн, з точки зору торгівлі ЄС, країн ЄВТ, підписання угоди про Пан-Євро-Мед, змінило ситуацію в Україні. Наразі можна сказати, що Україна стала суб’єктом розумної торгівлі, але не об’єктом. Це пояснюється тим, що ми можемо використовувати правила, але малий, середній бізнес ще не вміє будувати свою діяльність, щоб отримати такі переваги в повному обсязі.
Україна навчилась експортувати за преференціями та отримувати сертифікат EUR.1, але коли ми говоримо про конкурентну перевагу, коли ми говоримо про витрати, щоб побудувати таку діяльність, ми не зовсім розуміємо. Оскільки треба ставити іншою стороною, наприклад: «Що потрібно зробити на підприємстві, яку технологію і обсяг переробки використовувати якщо будувати це з точки зору мінімізації наших витрат». Якщо ми купуємо комплектуючі, сировину в інших країнах то можна використовувати Україну, як майданчик для того, щоб постачати товар з країни Європейського Союзу, але спочатку треба зробити деяку концепцію виробництва для того, щоб перероблення було достатнім для того, щоб отримати сертифікат. Саме це Україна не вміє робити.
Що таке кумуляція і які переваги вона дає Україні?
Двостороння кумуляція між двома країнами, де угода про вільну торгівлю містить положення, що дозволяє їм «кумулювати» походження. Прикладом є Угода з Чорногорією та Македонією, з якими Україна має угоди про вільну торгівлю, але для визначення походження застосовуються правила Угод, а не ПЄМ Конвенції.
_______________________________________________________________________________
Стосовно СНД, ситуація наразі складна і вона постійно змінюється. На початку отримання незалежності, Україна зробила багато помилок. Наприклад країни Балтії одразу пішли в напрямку Європейського Союзу і вийшли з угоди про зону вільної торгівлі з СНД. І це дозволило бути незалежним. Україна побудувала свою діяльність приєднавшись до угоди про вільну торгівлю з СНД і Україна стала залежною. Насправді російська федерація не стала залежною від України. Вона одразу почала за рахунок сертифікації продукції, створення спеціальних механізмів стримання нашого експорту, обмежувати експорт з України. І вже в 2014 році було зрозуміло, що Україна нічого не може вдіяти, оскільки всі рішення приймаються консенсусом. В липні Минулого року Україна вийшла щодо багатьох країн СНД з угоди про зону вільні вільної торгівлі, якби призупинила її внаслідок агресії. І тому багато країн, це країни перш за все Центральної Азії (Казахстан, Узбекистан, Таджикистан). Ми перестали визнавати сертифікати ст1 для цих країн.
Коли Україна скасувала угоду для країн Центральної Азії, але не скасувала для Азербайджану. Азербайджан залишився в переліку країн на які розповсюджується правила СНД і ми можемо постачати продукцію до Азербайджану з на підставі використання правил 2009 року про визначення походження товарів. З Азербайджаном Україна і співпрацює, і імпортуємо товар. Проте варто сказати, що тут така двояка ситуація тому, що якщо йде мова про те, щоб експортувати напряму товар, то правила СНД 2009 року передбачають прямі постачання товарів. Тобто контракт повинен бути укладений між українською компанією та азербайджанською компанією. Тільки в цьому випадку буде надана преференція при імпорті, Ну і в зворотному напрямку, якщо ми експортуємо товар до Азербайджану. Але не завжди так відбувається з точки зору комерційної практики. Тому що, наприклад Азербайджан дуже така характерна держава, коли основні постачання організуються та здійснюються через країну-посередників. Ну наприклад, це можуть бути Арабські Емірати.
Стосовно Казахстану зараз дуже цікава ситуація. Україна постійно, або експортує, або надає логістичні послуги, щодо відправки товарів. І було дуже несподівано коли деякі товари проходять з преференціями в Казахстані, а деякі – ні.
Термін розумна торгівля – розумна торгівля це тоді коли менше витрат і більше доходу. І Україна не вміє правильно використовувати цей інструмент. Насправді Україна дуже цікава країна для того, щоб купувати продукцію, наприклад в Китаї, країнах Центральної Азії, робити переробку цієї продукції і далі її постачати.
Якщо у вас є питання по цій темі, готові надати вам консультацію. За детальною інформацією звертайтесь за контактами зазначеними нижче.
З повагою,
команда Crowe Mikhailenko
+38 063 466 8242
