Уперше за 16 років в Україні збіглися три речі: працює новий закон про публічно-приватне партнерство, українські ділянки офіційно вписані в транс’європейську транспортну мережу TEN-T, а держава винесла на ринок портфель інфраструктурних проєктів на близько 5 млрд доларів. Вікно для бізнесу Одещини, Львівщини, Закарпаття й Буковини справді відчинилося. Але воно вузьке, платне і точно не гарантоване.
Що саме змінилося: TEN-T перестав бути картинкою
Регламент (ЄС) 2024/1679 від 13 червня 2024 року, який замінив рамку 1315/2013, зробив те, чого українська логістика чекала десятиліття: поширив транс’європейську транспортну мережу на Україну та Молдову і закріпив жорсткі дедлайни – основна мережа має бути добудована до 2030 року, розширена основна – до 2040-го, всеохопна – до 2050-го. Українські ділянки увійшли одразу до двох із дев’яти європейських транспортних коридорів: “Балтійське море – Чорне море – Егейське море” (від Польщі на Львів і далі на Одесу) та “Рейн – Дунай”, який виводить на Придунав’я.
Практичний наслідок простий: об’єкт на коридорі TEN-T тепер має право на європейські гроші. Україна з червня 2023 року – повноцінний учасник програми Connecting Europe Facility (CEF), а це грант Єврокомісії до 50 % вартості проєкту – не позика, а безповоротні кошти. Перша в Україні євроколія 1435 мм Чоп – Ужгород (22 км, 1,3 млрд грн) відкрилася 5 вересня 2025 року і профінансована за схемою “50 % грант CEF + 50 % кредит ЄІБ”. У листопаді 2025-го “Укрзалізниця” отримала грантову угоду CEF на 73,5 млн євро для євроколії Мостиська II – Скнилів: близько 80 км до Львова, загальна вартість близько 190 млн євро, старт робіт – 2026 рік, перша черга – 2027-й. Європейська колія фізично доходить до Львова, а разом із нею – потреба у складах, терміналах і перевантажувальних потужностях.
Таким чином, Україна отримала нове вікно можливостей для бізнесу у сфері інфраструктури: інтеграція українських ділянок до мережі TEN-T, оновлення законодавства про публічно-приватне партнерство та запуск масштабних інфраструктурних проєктів створюють нові можливості для приватних інвесторів.
Однак участь у таких проєктах потребує не лише доступу до фінансування, а й якісної підготовки інвестиційної моделі: оцінки ризиків, структурування партнерства, аналізу джерел фінансування, підготовки ТЕО та врахування вимог міжнародних фінансових інституцій. Закон України “Про публічно-приватне партнерство” передбачає, зокрема, спрощені процедури для частини проєктів, механізми availability payment, гібридне фінансування та інші інструменти для залучення приватного капіталу.
У новій статті для Liga Zakon | Бізнес Іван Вдовиченко, business advisor Crowe Mikhailenko, аналізує, які можливості відкривають TEN-T та ППП для українських компаній, які проєкти вже формуються та які фактори визначатимуть успіх інвестиційних ініціатив.
Якщо ваша компанія розглядає можливість участі в інфраструктурних проєктах, залучення інвестицій або виходу на нові ринки — команда Crowe Mikhailenko допоможе оцінити перспективність проєкту, підготувати інвестиційну модель та визначити оптимальну структуру реалізації.
.
