Як ефективно розвивати бізнес в умовах війни?

Стан економіки України. Масштаб кризи

            Кордони держави є не лише позначеннями територіальної цілісності, а й просторовим обмеженням розвитку країни. Саме тому більшість розвинених держав ставить за мету забезпечити максимальне ефективне врядування своїх ресурсів на всій географії, а не лише у великих містах. Дані складові об’єднані у методиці розрахунку Регіонального Індексу Людського Розвитку, відповідно до якого є диспропорція між областями. Львівська, Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська та Харківські області (станом на 2019 р) лідирують за цим показником, в той час як Хмельницька, Донецька, Херсонська, Житомирська та Кіровоградська області мають найнижчий показник РІЛР. Саме тому Уряд повинен стимулювати менш розвинені регіони забезпечувати рівномірний розвиток умов для гідного життя мешканців будь-якої території.

            $ВВП – 2021р: $200 млрд, з яких $68 млрд – держсектор, $132 млрд – бізнес.

Фактичний показник $ВВП у 2022 році склав – $158 млрд: $53 млрд – бізнес (падіння на 60%), $105 млрд – держсектор, в т ч дефіцит – $40 млрд.

Прогноз ВВП на 2023 рік – $173 млрд, досягти цю позначку буде можливо завдяки прямій іноземній фінансовій допомозі. Прогноз на 2023 рік кращий, збільшення ВВП, збільшення ролі бізнесу, зменшення дефіциту.

            Щодо експорту та імпорту товарів. 2022 рік – експорт знизився до рівня 68% в порівнянні до 2021 року, імпорт – 77% у порівнянні до 2021 року. Структура експорту (основні 5 галузей – IT послуги, важка промисловість, АПК, харчова промисловість, металургія) – 2021 рік в порівнянні із 2020 роком збільшення на майже 40%, 2022 році – падіння на 37%, прогнозні показники.

            Стан бізнесу у вересні ‘22р, по відношенню до 23.02.22: 33,8% – підприємств зупинені або майже зупинені; ще 30% працюють менше, ніж на 50% довоєнних обсягів і лише 15,6% – не змінили або збільшили обсяги робіт порівняно з 23.02.

Безробіття складає близько 27%.

            Курсовий прогноз до кінця 2023 року. 2 сценарії: курс гривні складатиме – 45 грн; курс гривні буде складати – 40 грн. Це буде залежати від успіхів ЗСУ на фронті + збільшенні прямої фінансової допомоги іноземними партнерами + зусилля Уряду та Президенту України щодо стимулювання економіки та реалізації реформ.

            Міграція та ВПО. Станом на 01.01.2022 р. фактичну кількість мешканців в Україні оцінювали в 34,5 млн. За ці місяці війни, змушені покинути свої домівки більш ніж 17 млн людей. Близько 7,9 млн українців змушені виїхати за межі України та залишаються в різних країнах світу; в тому числі 4,9 млн українських громадян отримали тимчасовий захист в різних країнах. Ще близько 2,8 млн українців виїхали або були депортовані до росії. Близько 6,5 млн українців змушені шукати прихисток в різних регіонах України, 4,7 млн з них зареєстровані в якості ВПО (внутрішньо переміщена особа). Таким чином, Україна вже втратила більше 25% свого населення.

Стан будівельної галузі та real estate development’у

            Суттєві зміни в законодавстві, що були прийняті протягом 2-х років перед початком війни, сприяли зростанню будівельної галузі, яка в 2021 році досягла  позначки 254 млрд грн. (+5,1%). За рахунок: житлового будівництва (+16,8%), нежитлового будівництва (+3,2%), будівництва інфраструктури (3,1 %). Обсяг продажів нового житла за 2021 рік оцінюється в ~ 100 тис. квартир або ~600 тис. м². За даними Мінрегіонбуду, за 2020 рік введено в експлуатацію ~2,6 млн м² житла в багатоквартирних будинках.

            Станом на 14.06.22 року, було зруйновано/пошкоджено: багатоквартирні будинки – 12 900 шт / ~13,5 млн м²; приватні будинки – 107 707 шт / ~1,9 млн м².

            Будівництво та операції з нерухомим майном – якщо в цілому бізнес втратив близько 50%, то будівельна галузь втратила щонайменше 80% своєї активності.

Будівництво ЖК станом на 10.11.2022 / 24.02.2022. ЖК, які будувались станом на 24.02.2022 – 1300 ЖК, з них 69% відновлено будівництво, 31% призупинено будівництво. Станом на 10.11.2022 – 2419 ЖК. З них: 10% у проекті, 16% призупинені/заморожені, 34% будуються, 40% збудовано, мають продажі.

Ціни на первинному ринку змінились по областях, коригування ціни через девальвацію національної валюти, падіння економіки, що не могли не відобразитись на цінах, оскільки за оцінками експертів щонайменше 30% структури собівартості під час будівництва є валютно-залежною. За час війни собівартість будівельних матеріалів збільшилася щонайменше на 40%.

            Активність дзвінків та ліди з ЛУН – згідно статистичних даних падіння первинного ринку відбулось майже на 90%.

На вторинному ринкові житлової нерухомості ціни знизились на 40-50%; кількість угод становить близько 20-25% від довоєнних показників.

Який прогноз? Горизонт планування – шо там за “небокраєм”?

            Стратегія роботи великого девелопера в умовах війни від «Інтергал – Буд». Основні проблеми та їх рішення:

1. Проблема. Обмеження ресурсів (будівельні матеріалів, працівників тощо). Рішення: поетапне відновлення робіт на об’єктах. В першу чергу відновили будівництво тих будинків, які можна ввести в експлуатацію протягом 6-9 місяців. Другий крок – розподілення об’єктів на пускові комплекси в залежності від наявного ресурсу.
2. Проблема. Потреба в перегляді проектних рішень. Рішення: на щастя, майже у всіх будинках, що зводить компанія є цокольний поверх з повноцінною вентиляцією, де розміщують комори або паркінг, ці приміщення люди використовують як укриття від можливих ударів.
3. Проблема. Забезпечення безпеки на буд майданчиках. Рішення: Забезпечення воєнізованої охорони об’єктів, аби бути певними, що ані майно компанії, ані майно інвесторів не стане об’єктом зазіхання різного роду зловмисників.
4. Проблема. Покупці та їх настрої. Рішення: підтримка зворотного зв’язку з інвесторами проектів компанії щодо подальших дій компанії; надання знижок при достроковій сплаті за об’єкти нерухомості, придбані на виплат; надання пільгових умов для нових покупців; участь в держпрограмі «єОселя».

До липня місяця 100% реальних угод з продажу об’єктів нерухомості становили купівля комор та паркомісць. Зараз ми спостерігаємо зростання попиту на придбання житлової нерухомості.

Ключові повідомлення у комунікації: 1) динаміка робіт на об’єктах, де було відновлено будівництво; 2) поточний стан об’єктів; 3) новини щодо роботи відділів продажів; 4) акційні та пільгові пропозиції.

Який обрати сценарій адаптації стратегії та реакції на кризу і на майбутні зміни?

            Основні стратегії, що використав ZEZMAN Holding:

• Продовжувати будувати без зупинок, кожного дня.
• Передавати нові квартири вже з 15-го березня.
• Отримати довіру та визнання. Вберегти свою репутацію.
• Вивчати світовий досвіт у підготовці до відновлення України.
• Пропонуємо нові інвестиційні продукти. Готуємо зміни.

Наслідки можливого погіршення умов для ведення бізнесу (в тому числі зростання податкового навантаження).

Бізнес в Україні заявляє про свою готовність до відмови від оптимізації сплати податків та виходу з тіні у відповідь на економічні реформи, відмову від економічного підґрунтя для корупції, спрощення адміністрування та зниження податкового тиску. Якщо Україна не наважиться на проведення системних змін, Альтернатива 1 → релокація в інші країни. 2022: 12 тис. нових українських підприємств у Польщі. 2022: 8% + GVA  перенесено за кордон. 89% підприємців готові до нового суспільного договору. 65% підприємців вважають знищення корупції ключовим економічним пріоритетом для влади. 90% підприємців допомагають ЗСУ, ТрО та/або реалізують гуманітарні проекти.

Що працює зараз, та як починати готуватися до стратегічних змін?

До яких стратегічних змін треба починати готуватись бізнесу з будівельної галузі та real estate development?

Я бачу такі наслідки (ризики) для нашої галузі на найближчі роки:

1. Падіння рівня економіки. Інфляція. Девальвація гривні.
2. Збільшення фіскального тиску та корупційної ренти. Запит на структурні глибокі реформи. Політична турбуленція. Соціальної конфлікти. Зростання рівню злочинів.
3. Втрата бізнесом капіталу, активів «вимивання обігових коштів».
4. Бізнес потребує «нових» джерел фінансування видатків та використання інструментів для залучення інвестицій.
5. Банкрутство окремих компаній. Залучення стратегічних інвесторів.
6. Перерозподіл ринку за рахунок наявності/відсутності доступу до «державних» контрактів.
7. Вихід на ринок іноземних компаній.
8. Падіння рівню платоспроможності. Втрата джерела доходів та виснаження збережень населення та бізнесом.
9. Контроль з боку іноземних установ за розподілом контрактів на відбудову зруйнованого за час війни. Запровадження серед компаній «світових» стандартів, регламентів та ділових практик.
10. Втрата довіри до первинного ринку нерухомості в Україні. Падіння попиту на житлову нерухомість. Погіршення потенціалу продажів житла під час будівництва. Потреба пошуку «нових» ринків/галузей.
11. Суттєва зміна структури попиту. Потреба змінити продуктової матриці. Готовність до динамічної зміни попиту, вимог цільових груп покупців та постійної корекції рівня прибутковості продуктів.
12. Зміна структури собівартості. Руйнування логістичних ланцюжків. Зростання собівартості матеріалів та сировини. Відбудова умов співпраці з постачальниками.
13. Дефіцит кваліфікованого персоналу. Наслідки міграції. Потреба збільшити labor costs.
14. Потреба у використанні енергоефективних та інноваційних технологій виробництва.
15. Необхідність постійно підвищувати та контролювати в режимі онлайн ефективність виробництва та бізнес-процесів. Потреба в автоматизації і діджиталізації процесів, як основних, так і допоміжних.

Сценарії реагування на ці зміни стратегічного характеру бачу наступні:

1. Початок роботи в інших регіонах України, які зберегли попит та ринок в яких відносно активний.
2. Вихід на нові ринки європейських країн. Там де є активна динаміка, фіксується зростання ціни продажів, та уряд сприяє виходу на ринок нових компаній. Так, це дуже складно та потребує адаптації звичної бізнес-моделі та бізнес-процесів. Але успішна робота на нових ринках дозволить зберегти команду, придбати нові компетенції та досвід, і бути в «ресурсі», коли почнеться відновлення ринку в Україні.
3. Адаптація бізнес-моделі до системних змін: зростання собівартості, дефіцит кваліфікованого персоналу та руйнування логістичних ланцюжків; економічна криза та міграція; суттєва зміна структури попиту на житлову нерухомість та втрата джерела доходів для багатьох покупців.
4. Адаптація існуючої продуктової матриці. Особливо це актуально для компаній, які займаються виробництвом або постачанням будівельних матеріалів, мають парк машин та механізмів, різні ресурси, які вже зараз дозволять прийняти участь у відбудові зруйнованої інженерної і транспортної інфраструктури на звільнених територіях.
5. Після війни є дуже висока ймовірність появи на нашому ринкові іноземних компаній. Вже сьогодні ми чуємо про зацікавленість в придбанні виробництв та різних «стрес-активів». Треба прикласти зусилля, щоб зберегти свою самостійність, економічно вижити, приймати участь у відбудуванні, бути готовим стати партнером сильним іноземним компаніям, і, головне, бути здатним залучити інвестиції на власний розвиток, а не стати об’єктом поглинання – для цього компанії вже сьогодні мають активно зайнятися трансформацією бізнес-процесів, діджиталізацією, підвищенням ефективності всіх складових виробництва та будівництва, всіх складових підвищення своєї конкурентоздатності.

Якщо у вас є питання по цим темам, готові надати вам консультацію. За детальною інформацією звертайтесь за контактами зазначеними нижче.

З повагою,

команда Crowe Mikhailenko

+38 063 466 8242

Marketing_crowe_legal@crowe.com.ua